Нещодавно повідомили, що невсипуща охорона президента Петра Порошенка запобігла 11 замахам на його життя. Не знаю, як хто, а я згадав з цього приводу кубинського диктатора Фіделя Кастро, на якого, якщо вірити кубинським засобам масової інформації, було здійснено 638 замахів.
Як наслідок, Кастро помер власною смертю, остаточно замордувавши бідолашних кубинців за понад півстоліття свого правління. Що спільного в їхнього Фіделя і нашого Педро (так звучало би ім’я Порошенка на Кубі)? Давайте думати разом. Почнемо з того, що між ними різне. Насамперед те, що Кастро таки був диктатор, а Педро, як усі ми знаємо, демократично обраний президент. Потім сам шлях до влади – Фідель до того, як став диктатором, реально партизанив по лісах, де його могли не один раз вбити, а Порошенко у цьому ж віці партизанив в українській економіці, прибираючи до рук промислові підприємства, та в українській політиці, шукаючи, через яку партію пробитися до влади. Кастро як прийшов до влади у військовій формі, так і проходив у ній усе життя, і лише в останні роки, перебуваючи у лікарні, змінив цю форму на спортивний костюм. Наш президент військову форму надягає лише коли їздить фотографуватися на фронт та ще інколи, коли підкажуть іміджмейкери. Кубинський керівник у перші роки свого владарювання ледь не спровокував Хрущова на ядерну війну із США, а наш досі боїться офіційно назвати війну з Росією війною. Можна продовжувати, але так ми відійдемо від головної теми – замахів на життя обох персонажів. Не заперечуватиму – охочі вбити одного й другого, безперечно, були. Але коли кілька замахів на Фіделя Кастро було реально викрито, а їхніх виконавців засуджено, то виконавців замахів на нашого Педро щось не видно. Нікого за це, наскільки відомо, не заарештували і не засудили. Надю Савченко не пропонувати – нетверезі балачки у курилці, які нам показали, це ще не привід для засудження, що й показує практика. Можете сказати, що обох так і не вбитих керівників об’єднує брехня щодо кількості замахів. Але це не так: кубинська пропаганда просто помножила кількість замахів на Фіделя Кастро на десять чи на сто – не важливо. Наша ж помножила на одинадцять нуль – знайдене біля офісу Порошенка відро з гранатами міг залишити сам керівник його охорони, чому ні? Загалом мене інше непокоїть. Коли раптом на Порошенка і справді здійснять замах і зловмисників упіймають, їм нічого не буде! Тому що існуючі у нас тепер суд і слідство принципово не здатні покарати злочинця, а не випустити його за певний час на волю, звісно ж, безкоштовно. І що цікаво: створив таку судову систему сам Порошенко. Навіщо? А щоб самому, в разі чого, не страшно було. Він же не буде правити до смерті, як Фідель Кастро!
