Вадим Дрига запам'ятався багатьом рівнянам - і тим, хто завдяки йому зробив свої перші кроки у спорті, і тим, хто вперше побачив його на льодовій арені ТРЦ, де він вправно катався на ковзанах. Через що у своєму поважному віці навіть став зіркою соцмереж. Однак цього тижня його не стало, помер на 86-му році життя... 10 березня з ним попрощалися рідні, друзі, колеги та учні. Майже півстоліття Вадим Гордійович був вчителем фізкультури, зокрема, у міській школі №13, і встиг прищепити любов до спорту та здорового способу життя не одному поколінню мешканців Рівного.
Рівняни згадують його тільки добрими словами. Кажуть, улюблений педагог Вадим Дрига став своєрідною легендою мікрорайону - футболістом, хокеїстом, тренером, вчителем фізкультури.
- Для мене він - і приклад, і натхнення. Це був мій тренер з футболу у дитячій спортивній школі, я в нього якийсь час займався, і тоді мені здавалося, що він дуже жорсткий, вимогливий. Але коли через багато років у нього вже займалися мої діти, то вони в ньому буквально "душі не чаяли", настільки він був приємним і добрим до дітей...
Вадим Гордійович народився у 1936-му. Вчителем фізкультури у 13-й школі в Рівному він став у 1978 році, я її тоді якраз закінчував. Він все робив з великим ентузіазмом. Скажімо, одразу ж у школі організував ковзанку, взимку спеціально заливали воду.
Він і за збірну області в хокей грав. Багатьох людей на ковзани "поставив" ... Потім ми з ним уже як колеги перетиналися, разом судили футбол - на помилки він вказував дуже коректно. Що б він не просив, я не міг йому відмовити - як його не поважати? Дуже цікава, різнобічна людина. Виявляється, він ще й гарно танцював, декламував вірші. І при цьому всьому був дуже скромним, ніяких нагород не отримував... Він у мене був наставником і як у футболіста, і як у судді.
Ця людина справді заслуговує на велику повагу за свій особистий приклад - це, без перебільшення, думка багатьох людей у Рівному. Скільки він усього доброго зробив... Отаким треба давати Героя України!
До речі, він регулярно катався на ковзанах у "Екваторі" і тільки, мабуть, оці останні два роки перестав. Востаннє я його бачив у грудні. Для мене звістка про його смерть, те, що його вже немає - це удар, - каже Іван Коваль з обласної асоціації футболу.
Такої ж думки й чимало інших рівнян.
«Мій вчитель фізкультури, вчитель для кількох поколінь. Заливав ковзанку на стадіоні 13-ї школи, ніхто до нього і після нього цим не займався. Через нього почала ігнорувати «звільнення від фізкультури», брала учать в лижних змаганнях, грала в баскетбол, ми всі грали в баскетбол. Світла пам'ять вчителю», - написала у фейсбуці Віра Вороницька.
«Царство Небесне легенді ЗОШ 13. Найкращий вчитель фізкультури. Нехай земля буде пухом», - пише Анастасія Коципук.
