Передвеликодній ажіотаж уже минув, ціни на популярні продукти більш-менш «втряслися». На ринку уже масово з’явилася свіжа полуниця по 80–100 гривень за кіло та молода картопля, втричі дорожча за бульбу старого врожаю. Тим часом покупці дивуються порівняно недешевій цибулі та чекають, коли вона стане більш доступною. Чого чекати від цін на харчі та яким є прогноз майбутніх врожаїв, «РВ» розповів Андрій Кузьмич, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини:
— Посівна іде до завершення, цього року вона нестандартна — через погодні «гойдалки»: були і дощі, і високі температури, і сильні заморозки. Та дякувати Богу, у нашій області холоди так сильно не відчулися, як це було у фермерів із Запорізької та Дніпропетровської областей, де вдарили морози до –9, коли вже був цвіт на яблунях. Там повимерзали виноградники, яблуні, картопля, кукурудза, баштанні. На Рівненщині таких природних катаклізмів поки що не було, однак загроза травневих приморозків завжди є. А це також впливає на врожай та на ціноутворення.
Кісточкові станом на 7 травня вже відцвіли фактично всі. Завершують цвітіння пізні сорти яблуні, нашого наймасовішого фрукта. Це ж стосується і волоських горіхів, які теж відцвіли і формують зав’язь. Сподіваємося, що оці заморозки не вплинуть на врожай, на його якість та кількість.
«Борщовий набір» згодом подешевшає
— Що стосується цін, то прогнозовано підскочила цибуля. Торік її було посаджено у рекордній кількості: багато цибулі реалізовувалося взимку, вона експортувалося в країни ЄС (ту саму Молдову) за хорошою ціною. Різке зростання почалося перед Великоднем. Зараз вона по всій країні на гуртовій ціні йде по 20–22 гривні за кілограм, а в мережі бачив по 25–26 грн. Це тому, що нині цибуля залишилася лише у тих, хто її професійно зберігав. Тут льох уже не підійде, потрібне спеціалізоване обладнання, а це затрати. Тому в цю пору вона вже не може коштувати як восени чи взимку. Втім, за нашими прогнозами, це ненадовго. Так буде, доки люди не почнуть вибирати озиму цибулю — це буде через місяць-півтора. Моркви, до речі, вдосталь, вона незначно в ціні піднялася.
Взагалі, це класичний ціновий коридор, коли торішніх овочів вже майже немає, а свіжих ще масово немає. Як тільки почнуться сезонні овочі, то ціна суттєво поповзе донизу. Варто відзначити, що у нас дуже виросла культура посадки овочів, багато хто ними почав займатися, відколи Херсон втратив свої потужності.
Українські фермери складуть конкуренцію Бразилії
— Цього року лідером з посівів серед технічних культур є соя — і не тільки на Рівненщині, а уже по всій Україні. Її справді сіють масово. Прогнозують, що ціна буде непоганою, бо традиційні регіони збирання цієї культури були підтоплені. Зокрема, бразильські фермери це демонструють: молотять в складних погодних умовах, велика частина полів затоплена, тож соя буде низької якості, а Бразилія — країна-лідер з вирощування сої.
У нас значно зменшилися площі під посів кукурудзи. Того року не було ціни, плюс додаткові логістичні витрати, бо її ще треба висушити. Логістично це складна культура. Грубо кажучи, треба 5–6 машин завезти кукурудзи на одну машину сої. Також помітно зменшилися посіви під озиму пшеницю (а це пшениця, з якої виробляється борошно та макаронні вироби). Причина у тому, що з початку повномасштабної війни ціна на цей сегмент зернових була доволі низькою. Гречка — болюче для фермерів питання. Ажіотажу вже немає. Якщо порівняти з минулим та позаминулим роками, то сіятимуть її менше.
Зате на 15–20% цього року збільшилися посіви під цукровий буряк. Був непоганий врожай торік, хороша реалізація. Буряк узяв друге місце після сої. Третє — соняшник.
Рівненські баштанні стануть звичними
— Минулий рік був вдалим по кавуну для наших фермерів. Спілкуюся з хлопцями: вони так само з впевненістю цього року садять. Але мені здається, що тепер може навіть бути й перевиробництво цієї ягоди. Бо садять її практично усюди і всі — на півдні, в центрі, на заході, півночі. Вже його навчилися вирощувати, проблем не буде.
Диня — технологічно складніша культура. Так масово, як кавуни, її у нас вирощувати не будуть. Знаю, що благодійний фонд «Жнива перемоги» у Рівному навіть роздавав безкоштовно насіння людям. Але це — на «фарт», врожай і смак буде, як пощастить, якщо будуть теплі дні. Бо це рослина, яка любить тепло і сонце, тут все залежить від погодних умов. Торік вони були спочатку несприятливі, але серпень видався спекотним і три тижні «витягнуло», дало цукристість. Бо в дині формує сам смак та плід, не так агротехнологія і догляд, а саме погода — це дуже важливий фактор, на який людина не може вплинути.
В нас зараз доволі непогано садівництво розвивається. Скажімо, біля Рівного є господарство, яке культивує фундук — культурну форму ліщини. Ще є господарства, де починають вирощувати селеру, різні салати, шпинат. Спаржа торік взагалі по країні стала популярною, її просто семимильними кроками вирощують. Але це не є сегмент широкого споживання, бо для багатьох ціна на овоч в 350 гривень за кілограм є кричущою. Далеко не всі будуть ту спаржу по ціні м’яса їсти, 9 з 10 покупців швидше оберуть кіло свинини. До слова, спаржа — це європейська назва, а наші бабусі в давнину її звали «холодок». Втім, приємно, що наші колеги освоюють різні ніші — від традиційного «борщового набору» до екзотики.
Олена РАКС.
