У місті є багато закладів, які розташовані у багатоквартирних будинках. Як правило, мешканці з різних причин не особливо раді такому сусідству. Претензії до підприємця, який свою колишню квартиру перетворив у кафе, виникли і в жителів будинку на вулиці Пушкіна, 7. Вони кілька років вимагали закриття "Кондитерської" в суді, а коли справу виграли, не можуть домогтися виконання рішення.
Олександр Нестерук, депутат міськради:
— До мене, як депутата, звернулися мешканці будинку, що на вулиці Пушкіна, 7. Вони уже близько п'яти років судяться із сусідом, який свою квартиру переобладнав у кондитерську та самовільно захопив близько 45 м2 землі. Зробив це, не маючи жодного дозволу. Нині є рішення суду різних інстанцій закрити заклад. Але його ніхто не виконує. Виконавча служба нічого не робить. А підприємець каже, що навіть у дев'ятиповерхівках відкривають кафе, тож і він на це має право. Це так, але тут проблема в іншому. Якби він цим нікому не заважав! Його кілька разів штрафували, але, як правило, на невеликі суми. З цього приводу я звертався до міліції. Ще коли Щирук був там керівником, то обіцяв розібратися. Проте складається враження, що міліція "кришує" підприємця, бо правоохоронцям... вигідно там пити каву. Зробили в кафе обшук, щоб замилити очі. Тепер справу передали у прокуратуру.
Ольга Назарчук, мешканка будинку:
— Спочатку сусід торгував у кіоску. Потім — зі своєї веранди. Тепер в Олександра "Кондитерська" — якраз під моєю квартирою. І хто туди ходить? Одні лиш міліціонери! З 8-ї ранку і до 6-ї вечора без кінця гудуть, хихикають. У нас 9 сімей в будинку мешкає. Але найбільше дошкуляє кафе мені й ще двом сусідам. Ми і подали позов до суду. Найініціативніша у нас Наталія Гецун. Вона здебільшого і відстоювала наші права. Навіть до Києва дійшли. Виграли справу. Але знову, виходить, без толку. Бо рішення суду ніхто не виконує. Дозволу в нас, сусідів, на відкриття закладу ніхто не питав. Натомість, щоб мені в своїй квартирі встановити вбиральню, мушу питати дозволу в сусіда Олександра Бєлобородова.
Олександр Бєлобородов, підприємець:
— Суд виніс рішення знести добудову. Цього зробити не можу, бо добудови як такої немає. Земельна ділянка, яку нібито захопив, теж не обгороджена, без паркану. Я зареєстрований як підприємець, сплачую податки. Не розумію, чому всі так хочуть закрити мій заклад? Сусідам хтось сказав, що я мав би у них просити дозволу на відкриття. Але ж на це є відповідні інстанції! Та й у скаржників навіть вхід у будинок знаходиться з іншого боку! Єдина, хто міг би мати претензії, — це Ольга Назарчук. Та вона один день любить мене, інший — ні. Вона ж була першою, хто "благословив" відкрити це кафе. Ще, найближче, за стіною мешкає багатодітна сім'я — то вони теж ні разу не скаржилися. А от Наталія Гецун — життя не дає. Вона все це і затіяла. Вимагала в мене грошей, а я їй їх не дав.
Кажуть, що міліція мене "кришує". Якби це було справді так, хіба проводили б перевірки? А їх було близько 70! Ще обшук провели. Генерал Лазутко, коли очолював міліцію області, заборонив своїм підопічним навіть по каву до мене приходити. Зараз правоохоронці випити кави часто навідуються. Хоча поруч є ще сім кав'ярень. У мене, кажуть, — найсмачніша.
Що б там не було, — кафе не закриватиму. Після аварії маю інвалідність, тож знайти нову роботу для мене непросто.
