Обласна прокуратура розпочала розслідування проти посадовця управління лісового господарства на Рівненщини. Прізвище «одного з керівників управління», якого запідозрили у корупційному злочині, прокурори офіційно не називають, проте, вірогідно, йдеться про головного лісівника області.
Минулого тижня на сайті Рівненської обласної прокуратури з’явилося коротке повідомлення, що під час «моніторингу інформації з відкритих джерел щодо додержання посадовцями вимог Закону «Про запобігання корупції» виявлено обставини, що свідчать про внесення до щорічної декларації одним з керівників Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства недостовірної інформації про майновий стан на суму понад 7,5 мільйона гривень». Пізніше у прокуратурі додали: посадовець не вніс до електронної декларації інформацію про те, що член його родини є співзасновником юридичної особи і має частку у статутному капіталі підприємства на згадану в релізі суму.
За вказаним фактом прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України (декларування недостовірної інформації). Кримінальне провадження для здійснення досудового розслідування прокурори направили до Національного антикорупційного бюро України.
Речниця обласної прокуратури Оксана Гринява зазначає, що інформацію про порушення прокурори зібрали самі. Мовляв, скарг на посадовця до прокуратури не було. Але про якого саме посадовця управління лісового господарства йдеться: начальника чи його заступників — у прокуратурі не повідомляють.
З 2017 року обласним управлінням лісового господарства керує Віталій Сухович, який доти був директором Висоцького держлісгоспу. Окрім того, в управлінні є три заступники начальника: Михайло Прокопчук, Анатолій Шинкарьов та Віктор Романюк. За інформацією, яку надала прокуратура, усі четверо підпадають під визначення «один з керівників», проте у ЗМІ одразу з’явилася інформація, що стосується відкрите провадження Віталія Суховича.
Сам Віталій Сухович стверджує, що йому не відомо детально ні про відкрите провадження, ні про можливе порушення:
— Про все дізнався зі ЗМІ. Управління писало до прокуратури прохання роз’яснити, про кого саме йдеться, про яку декларацію. Але прокуратура відповіла, що це «таємниця слідства». Якщо таємниця слідства, то чому про це вже повідомили громадськості? Якщо все-таки це стосується мене, то про декларацію за який рік йдеться? За 2018 рік торік я вніс всі відомості, за 2019-й ще декларації не подав, але відповідно до законодавства маю час до кінця березня. Думаю, що була анонімна скарга — і за нею відкрили провадження. Проте хай би так вели боротьбу проти незаконного обігу лісу, як декларації перевіряють. Думаю, що вся ця інформація, яка з’явилася проти мене, — на чиєсь замовлення.
Знайти, на кого саме з посадовців управління лісового господарства відкрили провадження, неважко. З вказаних у деклараціях родичів начальника та заступників управління лісу лише дружина Віталія Суховича є співзасновницею товариства з чималим статутним капіталом. Тетяна Сухович, відповідно до інформації з порталу ClarityProject, у травні 2019 року внесла майже 7,9 млн грн та стала співзасновницею ТОВ «Кайсгольц», зареєстрованого у Ремчицях Сарненського району підприємства, яке спеціалізується на лісопильному та стругальному виробництві, а також оптовій торгівлі деревиною. Пані Сухович належить 45% товариства, більшість — у власності сарненського підприємця та співзасновника бійцівського клубу «Ліга чемпіонів» Бориса Цвяка.
Тетяна Сухович і раніше займалася підприємницькою діяльністю, тож у її діях нічого дивного та протизаконного немає. Увагу правоохоронців, вочевидь, привернуло інше. Віталій Сухович у декларації минулого року не згадував, що родина має грошові активи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів, тобто більше 96 тис. грн на початку 2019 року, не те, що понад сім мільйонів гривень. Окрім того, за даними декларації Суховича, у 2018 році він заробив 211 тис. грн, його дружина — 988 тис. грн.
Проте дружина Віталія Суховича могла взяти кредит чи позику, або ж продати нерухомість, яку має. А законодавство вимагає повідомляти на сайті НАЗК лише про суттєві зміни у майновому стані безпосередньо суб’єктів декларування, а не членів їхніх родин. Фактично, після перевірки НАЗК кримінальне провадження можуть і не передати до суду. Якщо ж передадуть, то відповідно до ст. 366-1 Кримінального кодексу, декларування недостовірної інформації або неподання інформації караються штрафом від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Алла САДОВНИК.
