У травні 2011 року в управління СБУ в Рівненській області звернулися члени кредитної спілки "Єдність", зареєстрованої у Рівному зі скаргою на проблеми із поверненням їхніх депозитних вкладів. У листопаді цього року керівників спілки засудили, щоправда, умовно.
Тоді ж, у травні 2011 року, слідчий відділ УСБУ в області порушив кримінальну справу стосовно голови правління та керівника кредитного департаменту кредитної спілки "Єдність" за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем. З'ясувалося, що протягом 2007-2008 років голова правління систематично перераховував кошти на рахунки приватного підприємця за нібито надані ним консультаційні послуги, використовуючи їх на власні потреби, а працівники спілки за його сказівкою проводили фіктивні касові операції, щоб приховати витрати. За період діяльності кредитної спілки сформувалась заборгованість з повернення депозитних вкладів її членам на загальну суму понад 2,7 млн. гривень. Справу розглядав Рівненський міський суд, а потім вона потрапила в Апеляційний суд Рівненської області. — Апеляційний суд визнав винними голову правління та керівника кредитного департаменту кредитної спілки "Єдність" у заволодінні чужим майном за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також в службовому підробленні, що спричинили тяжкі наслідки, — повідомила "РВ" Інна Ілючок з прес-групи УСБУ в Рівненській області. — Покарання обом призначено у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з іспитовим терміном на два роки та позбавленням права протягом трьох років обіймати посади з адміністративно-господарськими повноваженнями. Раніше, у червні 2012 року, постановою господарського суду Рівненської області рівненську кредитну спілку "Єдність" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Що у такому випадку робити вкладникам, якщо вони не змогли отримати свої гроші, коментує виконавчий директор РОГО "Комітет виборців України" адвокат Микола Глотов: — Якщо в рамках кримінального провадження були заявлені цивільні позови від членів спілки, то можливість повернення коштів вкладникам залежить від задоволення таких позовів судом. Якщо ж окремі вкладники цивільних позовів не подавали, то вони й зараз можуть звернутися до суду і вимагати як повернення вкладів, так і відшкодування завданої їх втратою шкоди. Суд буде вирішувати, чи є підстави задовольнити такі позовні заяви. У будь-якому із двох випадків після отримання позитивних рішень судів люди можуть із виконавчими листами звертатися до органів Державної виконавчої служби. Але найбільш проблемним у такій ситуації буде насправді те, чи є гроші або майно у засуджених осіб. Якщо конкретний вкладник має статус потерпілого по тому провадженню, за яким вже є вирок суду, то він може пред'являти позов не до кредитної спілки, а до того, кого визнано винним і засуджено. Якщо ж у них є гроші чи майно, то є й шанси отримати компенсацію за втрачений вклад. Якщо майна і грошей немає або якщо їх замало, можна спробувати оскаржувати неповернення вкладу в національних судових інстанціях, а потім — звертатися до Європейського Суду з прав людини.
