Першому заступнику прокурора Рівненської області Володимиру Мойсейцю довелося протягом восьми років доводити, що він не хабарник. За цей час він позбувся роботи, авторитету, пенсійного забезпечення, втратив друзів, провів рік у СІЗО, отримав другу групу інвалідності та має багато інших негативних наслідків. Роки боротьби, доведення своєї правоти, втрата здоров’я та врешті справедливе рішення.
Про це повідомляє Rivne.online.
Історія тягнеться із грудня 2011 року. Раніше Володимир Мойсеєць тривалий час обіймав посаду першого заступника прокурора Рівненської області, потім його перевели працювати прокурором Ківерцівського району Волинської області. У грудні 2011 року оперативники СБУ затримали прокурора під час отримання 5 500 доларів хабаря. Тоді затримали й суддю міськрайонного суду, яка нібито вимагала гроші від місцевого мешканця за оголошення близькому родичу менш суворого вироку, що не пов’язаний з позбавленням волі. У разі відмови заплатити — погрожували ув’язнити підсудного на сім років. За версією слідства, частину з цих грошей мав отримати пан Мойсеєць. За це він, як прокурор мав не підтримати обвинувачення в одному з інкримінованих злочинів і не оскаржувати надалі вирок суду. Після затримання, прокурора одразу взяли під варту і відвезли до Лук’янівського слідчого ізолятора в Києві, де він пробув пів року. Ще шість місяців його утримували в Рівненському слідчому ізоляторі. У лютому 2013 року Володимир Мойсеєць вийшов із СІЗО під заставу у 45 тисяч гривень. Вироком суду, прокурора засудили на п’ять років позбавлення волі з забороною три роки працювати в органах прокуратури та конфіскацією половини майна, яке є у його власності. Володимир Мойсеєць не визнав себе винним в одержанні хабаря, а суддю, яку затримували разом з прокурором виправдали за відсутністю в її діях складу злочину.
Апеляційний суд не погодився з таким вироком і повернув справу на повторний розгляд до Рівненського міського суду, який визнав прокурора невинним та виправдав за недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого злочину. Запобіжний захід у вигляді застави скасовано. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року вирок Рівненського міського суду залишено без змін.
Оскільки його визнано повністю невинним, Володимир Мойсеєць звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність та просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь 10 000 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та 700 000 гривень витрат на правову допомогу.
Суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення.
В ухвалі суду йдеться, що Володимир Мойсеєць незаконно перебував під слідством та судом з 14 грудня 2011 року по 31 жовтня 2019 року, тобто 94 місяців 17 днів. Оскільки вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2019 року, який набрав законної сили 31 жовтня 2019 року в пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України визнано невинним і по суду виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого злочину. З першого січня 2021 року установлено мінімальну заробітну плату на рівні 6 000 гривень та враховуючи період перебування під слідством та судом, розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим, ніж 567 290 гривень 35 копійок (6000*94 місяці 17 днів).
Проте встановлення того факту, що розмір морального відшкодування не може бути меншим за 567 290 гривень 35 копійок не позбавляє суд визначити цей розмір у більшому розмірі. Вказане відповідає правовій позиції Великої палати Верховного Суду. Таким чином законодавством встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний.
Суд дійшов висновку, що розмір гарантованого мінімуму за час перебування під слідством і судом з утриманням під вартою не в повному обсязі компенсує завданої позивачу шкоди.
Позивач надав докази щодо понесених ним під час слідства та судового провадження судових витрат. Судом установлено, що вимога позивача з приводу відшкодування витрат пов`язаних із наданням правової допомоги підтверджується договорами про надання правової допомоги – захисту, додатками до договору, розрахунками наданої правової допомоги та квитанціями до прибуткового касового ордера. За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на його користь 260 000 гривень витрат на правову допомогу підлягає до задоволення.
14 квітня 2021 суд ухвалив позовні вимоги прокурора до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду – задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Володимира Мойсеєця 1 617 290 гривень 35 копійок у рахунок відшкодування моральної шкоди та 260 000 гривень витрат на правову допомогу. Судові витрати віднести коштом держави.
Проте, Володимир Мойсеєць не погодився із таким розміром моральної компенсації та подав апеляційну скаргу.
Разом із тим, прокурор виграв суд щодо поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора України від 23 грудня 2011 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким прокурора Ківерцівського району Волинської області звільнено із займаної посади із позбавленням його класного чину старшого радника юстиції та поновив Володимира Мойсеєця в системі прокуратури України на посаді рівнозначній посаді прокурора Ківерцівського району Волинської області та компенсувати заробітну плату за всі роки вимушеного прогулу.
З 29 квітня 2021 року Володимир Мойсеєць працює в прокуратурі Волинської області.
