Як довго триває пристрасть? І чому помирає кохання? Виявляється, в основі найсильніших почуттів лежать всього лише хімічні процеси.
Де живе кохання? Місцем проживання кохання вважається серце. Насправді серце — не джерело, а індикатор кохання. Його сильний стукіт, який, здається, чують всі довкола, його перебої, що лякають, дають нам знати, наскільки це почуття сильне. Де живе кохання, знає антрополог, доктор наук Елен Фішер. Вона це з’ясувала дослідним шляхом за допомогою комп’ютерної томографії і кількох десятків закоханих добровольців. Кохання, виявляється, живе в голові, у найглибших і древніх відділах мозку, які ми успадкували від давніх предків — рептилій. Там живуть наші базові, некеровані почуття і потяги. Саме ці відділи активізувалися, коли перед очима закоханих з’являвся портрет предмета їхньої пристрасті. Коли їм показували фото просто знайомої людини, активізації не відбувалося. Але це поки що не хімія, а фізика.
Гінці і вісники Щоб пожежа кохання охопила нас, мозок повинен розіслати сигнали по всьому організму. Сигнали не електричні, а хімічні, у вигляді визначених гормонів, точніше, нейротрансмітерів. Яких саме — вчені теж з’ясували: при романтичній закоханості в крові підвищується вміст дофаміну — гормону мети, а також норепінефріну (адреналін). Одночасно знижується вміст серотоніну — гормону задоволення. У результаті кохання міцно асоціюється зі стражданням (недолік серотоніну) і одночасно — з високим злетом, натхненням (надлишок адреналіну). Що ж стосується головного «винуватця» — дофаміну, то він дає повну концентрацію на предметі пристрасті. Він владно примушує досягати мети, прагнути до володіння таким бажаним предметом.
Чи довгий вік кохання? І це знають вчені. Стан палкої закоханості триває в середньому 12-17 місяців. Цього в принципі досить, щоб домогтися взаємності або одержати остаточну відмову. Якби вогонь пристрасті палав довше, він просто спалював би нас вщент, що явно не входить у плани природи. Щасливі коханці помирали б від виснаження, а відкинуті — від нестерпних страждань. Але немає правил без винятків. В окремих випадках кохання може тривати дуже довго. Особливо якщо це любов нещаслива. Для щасливого кохання в природи є механізм, який перетворює буйне полум’я на спокійний вогонь. Для нещасливого кохання такого механізму немає — тільки інстинкт самозбереження. Він спрацьовує не завжди.
Гормони проти гормонів Коли мета досягнута, душі і тіла з’єдналися, починається новий етап стосунків. У процесі любовних ласк виробляються такі речовини, як оксітоцин і вазопресин. Ці речовини мають відношення до виробництва потомства, до лактації, а також до формування тих дивних стосунків, що пов’язують матір і дитину. Це гормони ніжності і прихильності. Ці ж речовини пригнічують виробництво «гормонів пристрасті». Палка закоханість згасає в міру того, як зростає прихильність. Фаза тихого блаженства передбачена природою на термін, необхідний, щоб виносити і вигодувати дитину. її тривалість — у середньому три роки. На четвертому році багато стосунків розпадається. З іншого боку, деякі пари демонструють вражаючу живучість почуттів і стосунків. Але це інші почуття й інші стосунки. І пов’язані вони не з древніми, «рептильними», а з пізніми, суто людськими структурами мозку. Можна називати це дружбою, можна — вічним коханням. У будь-якому разі ці почуття — інша тема.
