Вісім місцевих спортивних журналістів вперше цього року провели рейтинг успішності рівенського спорту «П’єдестал-2006», створивши таким чином своєрідну альтернативу традиційному чиновницькому рейтингу. Принциповим є те, що журналісти розставили лауреатів по місцях, як і прийнято у спорті, визначивши, так би мовити, чемпіонів, срібних та бронзових призерів.
У головній номінації «Найкращі спортсмени року» на вершині п’єдесталу цілком прогнозовано опинилася двічі чемпіонка Європи з плавання 2006 року Анна Хлістунова. «Срібло» з незначним відставанням здобув велогонщик Сергій Гончар, в активі якого майки лідера та виграні етапи на суперпрестижних багатоденках «Тур де Франс» та «Джиро д’Італія». Напевне, саме про цих двох найбільше з-поміж усіх рівенських спортсменів говорили і писали всеукраїнські та закордонні ЗМІ. Третє місце у рейтингу посів стрілець Олег Омельчук, який на чемпіонаті світу був четвертим, трішки не дотягнувши до «бронзи». Не набагато від Олега відстала чемпіонка Європи з дзюдо серед молоді Ольга Суха. Загалом в анкетах було названо 15 спортсменів. «Найкращі тренери року». Не менш гостра боротьба розгорнулася і в цій номінації. Анна Хлістунова «підняла» на п’єдестал одразу двох тренерів — Сергія Воронцова, який став «чемпіоном», а також свого першого тренера Світлану Волошину. Друге місце Волошина розділила з найкращим жіночим тренером України з дзюдо Михайлом Романкевичем. Претендували на місце на п’єдесталі 12 місцевих фахівців. У номінації «Найкращий клуб» визначали лише переможця, ним став БК-93, який представлений в чемпіонаті України з баскетболу одразу двома командами — «Пульсаром» та «ОШВСМ-МЕГУ». Головними конкурентами «Пульсара» у рейтингу були борцівський клуб «Олімпійські надії» та футбольний «Штурм», загалом було названо 7 клубів. «Подія року». Під подією малися на увазі проведення змагань, відкриття споруд і т.п., але не результати тих чи інших спортсменів, адже для спортсменів є інша номінація. І хоча претендентів тут було багато: спідвейна презентація, турнір з художньої гімнастики, встановлення міні-футбольних майданчиків і навіть відкриття спортивного бару. Все ж була одна подія, яку назвали одразу троє респондентів — товариський матч ветеранів «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Москва), що відбувся влітку в Кузнецовську. Враження від спілкування з такими легендами, як Дасаєв, Хідіатуллін, Яремчук взяли верх. Номінація «Інтерв’юент року» — це суб’єктивне враження кожного журналіста від спілкування з тим чи іншим представником місцевого спорту. Звісно, що скільки людей — стільки думок, втім, спільного знаменника все ж вдалося дійти. «Найчарівнішим і найпривабливішим» з відчутною перевагою став Сергій Шемосюк. При цьому іншим варто задуматися. Разом з цим організатори рейтингу вирішили не лише відзначати і хвалити. У номінації «Розчарування року» переміг футбольний клуб «Верес» (президент — Святослав Власюк). Досить парадоксальна ситуація — футбольний клуб «Штурм», якому ні обласна, ні міська влада не допомагають, входить до числа найкращих клубів, а «Верес», який рік у рік заглядає до бюджету, стає «Розчаруванням» (якщо не сказати більше). На жаль, у «Вереса» був гідний суперник у боротьбі за першість у цій номінації — спідвейна команда «Україна», яка не спромоглася доїздити чемпіонат до кінця, не розрахувалася з гонщиками. Втім, «Верес» все ж не набагато, але випередив «Україну». Спеціальну номінацію «У наших серцях» журналісти присвятили улюбленцю публіки, завжди відвертому та щирому спідвеїсту Ігорю Марку, який за загадкових обставин загинув у листопаді.
