З дитинства не любив «книжок для дітей». Зате «дорослі книжки» і навіть документи завжди читав із величезним інтересом. Чому ні? У телефонному довіднику мого рідного міста я знайшов тоді абонента з розкішним прізвищем Шахманцир. Тож звичку копирсатися в документах проніс через усе життя. І недарма — щораз знаходжу в тих регламентах і протоколах щось цікаве.
Візьмемо, наприклад, офіційний протокол будь-яких міжнародних змагань. У ньому, окрім імені, прізвища, року та місця народження спортсмена, обов'язково вказується назва клубу, який цього спортсмена підготував. З іноземними атлетами проблем немає. Вони всі справді є вихованцями спортивних клубів із різними назвами. А ось із нашими — проблема. Тож після прізвища та інших даних спортсменів з України, Білорусі, Казахстану і Росії у графі «клуб» часто стоїть слово «Sdushor». Імовірно, які-небудь швейцарці думають, що це популярна на теренах колишнього СРСР назва спортивного клубу, на зразок «Динамо» чи «Локомотива».
Не знають бідолашні іноземці, що в цьому слові — уся історія нашого спорту. Не розуміють, що просто «дитячою» спортивна школа в комуністичні часи бути не могла: проста школа — прості гроші. Коли ж ця школа «спеціалізована», то це плюс кілька підвищених зарплат для тренерів, більше грошей на збори, харчі та екіпірування. А якщо школа не просто «спеціалізована», а ще й «олімпійського резерву», то цих зарплат і грошей ще більше.
Гадаю, нинішні тренери і спортсмени вже й не розшифрують, що це таке, і будуть дуже здивовані, коли дізнаються, що слово «Сдюшор» означає «спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву». А що тоді казати про іноземців? Звідки їм знати, що оці наші «Сдюшори», які ще існують деінде на бюджетні кошти, є для української дівчини чи українського хлопця чи не єдиним шляхом у світ великого спорту. Звісно, коли ці дівчата й хлопці не спеціалізуються на численних різновидах мордобиття.
І тому, коли я бачу на міжнародних змаганнях із «непрестижних» видів спорту атлетів у синьо-жовтій формі з тризубом, хочеться подякувати тим дивом уцілілим «Сдюшорам», побажати їм успіхів і процвітання. Особливо, у ці святкові дні.
