Ринок біля джерела св.Анни, що у селі Онишківці Дубенського району, з’явився раніше, ніж монастир. Місцеві підприємливі люди відразу зрозуміли, що матимуть зиск, адже це місце з кожним роком ставало все більш людним. Туристи та паломники, які їдуть сюди з усієї України та з-за кордону, охоче купують на ринку сорочки для купання в джерелі, сувеніри та інші речі. Тепер ринок розташований на 22 сотках землі саме перед воротами монастиря, який збудували у 2005 році. Але нещодавно монахині жіночого монастиря звернулися до сільради з проханням віддати їм саме цю землю для побудови церкви. Підприємці захвилювалися і почали протестувати.
Ринок біля джерела св.Анни, що у селі Онишківці Дубенського району, з’явився раніше, ніж монастир. Місцеві підприємливі люди відразу зрозуміли, що матимуть зиск, адже це місце з кожним роком ставало все більш людним. Туристи та паломники, які їдуть сюди з усієї України та з-за кордону, охоче купують на ринку сорочки для купання в джерелі, сувеніри та інші речі. Тепер ринок розташований на 22 сотках землі саме перед воротами монастиря, який збудували у 2005 році. Але нещодавно монахині жіночого монастиря звернулися до сільради з проханням віддати їм саме цю землю для побудови церкви. Підприємці захвилювалися і почали протестувати. — Наш ринок з’явився ще в 2000 році поруч із джерелом Святої Анни, - розповів представник ринкових торговців, підприємець Микола Замковський. - Але нас звідти посунули церковники. Сказали, що св.Анна обрала це місце для монастиря. Ми поступилися і опинилися на нинішньому місці. У 2005 році монастирю Дубенська райдержадміністрація відвела ще 6 гектарів землі під будівництво церкви, не пошкодувавши для цього столітній ліс. Але церкви будувати тут монашки не захотіли. У 2009 році монастирю надали ще 5 гектарів під рекреаційну зону. А тепер церковники хочуть забрати і землю, на якій ми торгуємо, під будівництво великого храму. І райдержадміністрація тисне на сільських депутатів, щоб прийняли необхідне для цього рішення. Це питання розглядали на сесії сільради у квітні, але з 16 депутатів лише шість проголосували за відведення землі монастирю. Потім у травні була позачергова сесія і на ній знову розглядали це питання й відмовили монастирю. Але коли ми захотіли побачити документи з сесії у сільраді, виявилося, що у протоколі сесії не зафіксовано взагалі нічого про розгляд цього питання. Тобто виходить, що його знову можуть виносити на сесію, щоб таки прийняти необхідне райдержадміністрації рішення. Чому адміністрація відстоює права монастиря, а не наші? В той же час наш ринок, на якому працює до десятка підприємців, постійно дає надходження до бюджету Берегівської сільради — щомісяця близько 7 тисяч гривень. Окрім цього, ми надаємо при потребі спонсорську допомогу місцевій школі. На ринку мають роботу люди з села. Тепер нас хочуть позбавити роботи, бо іншого місця для ринку тут нема. Та й його ніхто не пропонує.
Коментарі Олег Пасічник, голова Берегівської сільради: — Депутати сільради проголосували за те, щоб не віддавати ділянки, на якій розташований ринок, монастирю, бо це наша земля і на ній потрібно щось заробляти. Все це зафіксовано у документах сесії. Втім, не виключено, що це питання може бути винесено на розгляд сесії повторно. Це буде зроблено у разі, якщо підприємці погодяться на те, щоб посунути ринок в інше місце. Для цього можна їм виділити теж перед монастирем 30 соток землі з місцем для паркування автомобілів. Також поблизу у підприємців є городи, які порожні. Ринок можна було б розмістити й тут. Але вони на це не погоджуються. Хочуть торгувати біля воріт монастиря. Щодо надходжень до бюджету від цього ринку, то за півроку, які я працюю головою, з нього не надійшло ще ні копійки. Тобто підприємці заробляють гроші, а сільський бюджет з того нічого не має. Микола Гузь, перший заступник голови Дубенської райдержадміністрації: — Надавати чи ні монастирю ринкову землю під церкву — це питання сільської громади. Адміністрація не тисне на сільських депутатів. Адже ми не є зацікавленою стороною. Тож як вони вирішили — так і буде. Старша сестра скиту Святої Праведної Анни Рахіль: — Питання про будівництво великого храму постало, бо церква, яка існує на території монастиря, дуже маленька і не вміщує всіх людей, які хочуть помолитися, особливо у вихідні. Ми вирішили просити під храм місце, на якому нині базар, бо воно на підвищенні і його добре видно здалека. Адже храм повинен розташовуватися у достойному місці. 95% мешканців Онишківців підтримують нас щодо вибору місця для будівництва храму і засвідчили це на сході села, на якому був присутній сільський голова і деякі депутати сільради. А підприємці, які торгують на ринку біля монастиря, не є мешканцями села. Вони — з Тернопільської області. Ми не маємо проти них нічого. Хай собі торгують. І їм влада під ринок пропонувала інше місце, трішки ближче до села і навіть з територією для автостоянки. А це місце хай віддадуть нам, бо воно для храму — найгарніше. Поки що це питання до кінця не вирішене. Адже не всі депутати сільські з’явилися на сесію, коли воно розглядалося. Тому для прийняття рішення просто не вистачило голосів. Але це питання не відхилене. Тож справа ще не закрита і ми сподіваємося і молимося, щоб місце під храм нам таки надали. Щодо інших ділянок, про які розповідали підприємці. Так, нам справді виділили колись 6 гектарів землі, але під будівництво монастиря, а не церкви. Тільки там ліс і ми не хочемо його нищити. Що стосується другої ділянки, то монастир — це ж не лише місце, де живуть монашки. Це і недільна школа, і місце, де можуть розташуватися паломники. Хоча це даної справи не стосується. Додам тільки, що храм — це дім Божий, і краще не протестувати проти його будівництва, а допомагати у цьому.
