На сайті газети “Костопільщина 21 століття” опубліковано статтю, автор якої, судячи з усього, захотів залишитися невідомим — прізвища його під текстом не опубліковано. Йдеться у цій статті про впливового костопільського пенсіонера, який “має зв’язки в Генеральній прокуратурі й намагається впливати на прокурора області та його підлеглих” - так сказано в цій статті. І це, звичайно ж, не могло не зацікавити. Тож пропонуємо й вам прочитати про це дослідження районного масштабу.
В Радянському Союзі було заведено писати доноси у КДБ на своїх сусідів. На щастя, ті часи минули, але в головах колишніх донощиків нічого не змінилося. Тільки називати їх стали по-іншому, скажімо, активістами.
Зазвичай це люди пенсійного віку, які в минулому займали певні посади й тепер не можуть змиритися з тим, що свої впливи уже втратили.
Їм досі хочеться почуватися важливими й потрібними, але замість того, щоб спрямувати свою енергію на щось насправді хороше, декотрі продовжують за старою звичкою писати доноси. Але вже не в КДБ, а в прокуратуру та поліцію. І роблять це не заради справедливості, а просто так, щоб дошкулити сусіду.
Перепрошуємо читача за цей відступ, але накипіло не лише авторові цих рядків, а й працівникам прокуратури в Рівненській області. Там нам і розповіли про такого «активіста».
У прокуратурі розповіли, що пенсіонер, про якого йтиметься, з приймальні головного прокурора області, як то кажуть, не виходить: пише скарги, заяви, звернення і роздає вказівки, кого звільнити з роботи, кого посварити, кого похвалити.
Цей чоловік має неабиякі важелі впливу на прокурорів через свого сина. Ідеться про депутата Костопільської міської ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність»» Олександра Садикіна.
Нині він пенсіонер та й раніше ніколи не працював на прокурорських посадах. Але має зв’язки в Генеральній прокуратурі й намагається впливати на прокурора області та його підлеглих, аби спонукати їх до вигідних рішень щодо невигідних йому людей.
Відверто хизується зв’язками з нинішнім генпрокурором Юрієм Луценком, який, як відомо, родом з Рівного. Раніше Садикін працював його помічником, коли Луценко був народним депутатом у Верховній Раді 8-го скликання, його син Олег Садикін також був помічником на платній основі того ж нардепа Луценка у ВР 6 скликання.
Невдовзі після того, як Луценко очолив Генеральну прокуратуру, Садикіна-молодшого призначили начальником департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури України.
Зважаючи на такі зв’язки, ніхто в Костополі та в органах прокуратури, зокрема, не наважується перечити пенсіонерові. Хоча в неофіційній розмові зізнаються, що дістав він усіх "до печінок" своїми безглуздими скаргами, часто сформованими винятково через особисте неприязне ставлення до конкретної людини.
На підставі цих скарг Садикін навіть спонукає прокурорів відкривати кримінальні провадження. Ті, хто не послухав вказівок пенсіонера Садикіна, як, приміром, прокурор Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури, розплачуються за непослух посадою.
Свого часу Олександр Садикін очолював Костопільську та Рокитнівську районні державні адміністрації й досі не може змиритися з тим, що нині він вже не має того впливу, який мав раніше.
Та саме посада сина у Генеральній прокуратурі України змушує багатьох терпіти його свавілля.
Навіть міський голова Костополя чомусь ніколи не перечить депутату Садикіну і не перебиває його, коли той галасує. Так буває чи не на кожній сесії.
Міський голова добре знає, що Садикін має важелі впливу на нього у прокуратурі через кримінальне минуле та оборудки з землею. Тож воліє за краще не перечити Садикіну, аби не зашкодити собі.
Ми проаналізували декларацію Олександра Садикіна і, зваживши його вимогливість до інших, знайшли у ній, м'яко кажучи, неточності.
Почнемо з того, що Садикін зі своєю дружиною мешкає у власному будинку, який у його декларації не вказаний, власне, як і сама дружина. Хоча, за законом, декларант має вказувати у декларації осіб, з якими мешкає.
Та нема дружини — немає і її майна. Деякі чиновники, наприклад, коли важко пояснити джерела своїх доходів та статки, реєструють усе майно на дружину й офіційно з нею розлучаються, продовжуючи насправді жити разом.
Декларація Олександра Садикіна й справді виглядає скромно: лише квартира, площею 32,1 кв. м., та легковий автомобіль ЗАЗ -100206 1998 року випуску.
У 2016 році він отримував понад дві з половиною тисяч пенсії щомісяця та соціальну допомогою від держави у розмірі 18724 грн. на рік. Квартиру неофіційно здавав в оренду, але цього джерела доходів він в декларації не вказав.
Олександр Садикін має непогані, як для пенсіонера, заощадження - 12600 гривень та 17000 доларів. Ні членів сім’ї, ні їхнього майна та доходів Садикін у своїй декларації не вказав. Натомість, є інші дані про його статки.
У часи свого перебування на посаді голови райдержадміністрації Садикін безкоштовно одержав 10 соток землі у хорошому районі Костополя, але на місці законсервованих водогінних свердловин, збудував будинок і продав його.
Ще один будинок виріс на земельній ділянці, оформленій на родича дружини. Продавши два будинки, він купив собі інший, в якому нині й мешкає з «незадекларованою дружиною».
Але батьку прокурора, мабуть, не потрібні такі дані у декларації. Садикін-молодший, за декларацією, не має й того, що у батька – сама лише заробітна плата начальника департаменту Генпрокуратури.
Його дружина Вікторія Садикіна має квартиру у Рівному, площею 71 кв. м, та майже таку ж у Києві, якою вона володіє спільно з двома синами. У власності цієї пані - автомобіль «TOYOTA HIGHLANDER» 2012 року випуску, придбаний у 2015 році за 150 тисяч гривень.
Жінка також володіє половиною прав на ТОВ «Охоронна компанія "Варяг"». До слова, поміж інших видів діяльності фірми – проведення розслідувань, щось на зразок детективного агентства. Напевне, посада Садикіна-молодшого в Генпрокуратурі тут теж в нагоді як батькові, так і дружині.
У Генпрокуратурі Садикін-молодший має непогану зарплатню, за 2016 рік він одержав 275781 грн. Дружина заробила менше - 96304 грн за рік. Окрім того, продала майно за 120 тис. грн. та має 9 тисяч доларів готівкою.
Напевне, усе вищеописане не мало б суспільної ваги, якби пенсіонер Садикін не пливав на долі незручних йому людей. Чи не забагато дозволяє собі «блатний» костопільський пенсіонер, спитаєте ви?
Дехто каже, що блат перейшов межі дозволеного. І, можливо, через те, що ніхто не перечить, перетворився на свавілля. Тож припускаємо, що дідусь просто як шахрай користується добрим ім'ям свого сина та Юрія Луценка, а вони навіть не знають, що прокуратурою в Рівненській області керує Олександр Садикін.
Джерело – «Костопільщина 21 століття».
