У «прихватизаційній» лихоманці міський парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка досі залишався незайманою територією. На фоні успішного розфарбовування фасадів, будівництва базарів та вимощування тротуарів слизькою плиткою питання про те, кому належить чверть сотні гектарів землі в центрі Рівного, якось не турбувало широку громадськість. Всі звикли, що парк — це зона відпочинку і ніби все з цим зрозуміло. Замислитись над подальшою долею парку змусила інформація, яка прозвучала на засіданні міськвиконкому.
«Парк заробляє за рік до 200 тис. гривень, але жодної копійки з них не йде на поновлення, покращення бази», — заявив начальник міськвідділу культури Андрій Ткачук і запропонував передати зелені насадження парку якійсь іншій структурі — новоствореній або вже існуючій. Хай, мовляв, та структура спробує ефективніше опікуватися згаданими насадженнями. Управлінця від культури енергійно підтримав перший заступник міського голови Олександр Кравчук: «Готуйте офіційне звернення, це треба зробити на початку нового року». Мовляв, що за неподобство: величезні гроші на утримання парку щороку витрачаються, а належної віддачі немає. Що стоїть за черговим проектом міської влади? Чи не йдеться про спробу тихцем передати найгарніший куточок Рівного в приватні руки? А може, справді давно настав час приватизувати парк? Коментарі причетних до теми осіб збирали наші кореспонденти. Директор міського об’єднання парків культури і відпочинку Микола Кравчук прокоментувати можливі зміни не зміг — мовляв, залежать вони лише від міської влади. А ось щодо коштів, що виділяються на утримання парку, то їх, на думку п.Кравчука, навпаки, замало — потрібно втричі більше: — Наш парк один із кращих у західному регіоні, і якщо порівнювати з Житомиром, Луцьком, Хмельницьким, то міські парки в них у гіршому стані, ніж у нас. Частково ми самі заробляємо гроші, зокрема, на проведення культурно-масових заходів, утримання приміщень та атракціонів. І навіть змогли відкрити нещодавно новий атракціон «Криві дзеркала». Втім, якби коштів вистачало, ми могли б замінити обладнання атракціонів, які уже понад 30 років не оновлювались, у той час як термін їх використання становить 10-12 років. (Проте не можу сказати, що вони небезпечні, адже щороку відповідна фірма з Кременчука їх перевіряє). А ось з приводу передачі парку в приватну власність, то, думаю, що власник в цьому випадку старатиметься насамперед дбати про свої інтереси, в той час як сама назва парку, а саме «парк культури і відпочинку», говорить про те, що він розрахований на людей різних верств населення і різного розміру зарплати. Перший заступник міського голови Олександр Кравчук свій задум пояснив так: — Вважаю, що відповідальність за всі зелені насадження в парку потрібно покласти на одну структуру — міський трест зеленого господарства. (Саме цією організацією керував п.Кравчук до призначення на нинішню посаду. — Ред.). По-перше, це дозволить професійно за ними доглядати, по-друге, зменшить наполовину видатки з бюджету на ці потреби, адже щорічно на утримання парку виділяється близько 350 тисяч грн. Крім цього, все одно квіти для висаджування парку дає трест зеленого господарства, його майстри консультують працівників парку щодо їх догляду. Тобто фактично відбувається перекидання грошей з однієї кишені в другу. Тож за парк мають відповідати лише дві структури: трест зеленого господарства і, за всі заходи, які в ньому проводяться, атракціони — міський відділ культури. Так було раніше, коли я прийшов працювати у трест зеленого господарства. Так само робиться зараз у Москві, Польщі, Німеччині. Взагалі вважаю, що дирекція міського об’єднання парків культури і відпочинку — це нікому не потрібна надбудова, створ ена в гонитві за гігантоманією за часів СРСР. Тож з пропозицією провести відповідну реорганізацію я виступив на виконкомі, мене підтримав начальник відділу фінансів п.Баліцький. Втім, більш конкретно це питання має вирішитись у першому кварталі нового року. Окрім цього, потрібно провести відповідні фінансові розрахунки, подумати, як працевлаштувати людей з об’єднання парків культури і відпочинку. Щодо думки про передачу парку в приватну власність, то таким чином поліпшити якість його обслуговування навряд чи вдасться. Адже це просто перетворить парк у бізнесові структури. А такий досвід ми вже маємо, зокрема на прикладі більярдного клубу. Начальник міського відділу культури Андрій Ткачук відмовився прокоментувати пропозиції щодо змін у парку, зазначивши при цьому, що від своїх слів, озвучених на засіданні виконкому, він не відмовляється. Більш детальну інформацію він пообіцяв дати після відповідного розпорядження міського голови. Що ж, зачекаємо на розпорядження Віктора Чайки й ми. Зовні все пояснюється ніби благими намірами, тож і підстав для хвилювання начебто поки що немає. От тільки муляє очі інший приклад «успішного» використання міською владою землі в центрі Рівного — маємо на увазі територію навпроти діагностичного центру на вул. 16 Липня. Вже, певно, й діти знають, що там, за задумом міських керівників, має бути стоянка. Та, певно, лише Віктор Чайка і, можливо, його заступники можуть пояснити, чому цієї стоянки там досі немає й на чималому ласому шматку території в центрі міста лише вітер ганяє, залежно від сезону, пилюку або сніг. А пересічним мешканцям міста залишається припускати, що неіснуюча стоянка — лише привід для того, щоб з часом на «п’ятачку» на вул. 16 Липня хтось із «сильних світу цього» вирішив власне «квартирне питання». І спростувати ці чутки можна лише одним способом: нарешті побудувати на цьому місці бодай щось. Бажано — не базар. Їх у нас, здається, вже вистачає. Чи ж вистачатиме завтра парків?
