Волонтерами стали переселенці, учні, педагоги, батьки, та колишні вихованці ПДМу. Це люди різного віку – від шкільного до пенсійного. Допомагали і особи з інвалідністю – у волонтерський центр приїздили навіть на візках.
– Плетуть маскувальні вироби з відрізків тканин, які просять у швейних ательє. За основу використовують різноманітні сітки, у тому числі рибацькі, або створюють їх власноруч за допомогою гачка. Кожен вузлик роблять із любов’ю до захисників.
«З першого дня війни ми почали плести маскувальні сітки та костюми-«кікімори». Відправляємо їх на Харківщину, Луганщину, в Бахмут, Ізюм та Сєвєродонецьк. Під час роботи спілкуємося про буденні справи, не хочемо травмувати переселенців розмовами про війну. Намагаємося виконувати командну роботу на позитиві, – розповіла голова ради ПДМ Ірина Куроченко.
На жаль, волонтерські темпи знизилися, адже не вистачає ресурсів. Це і людська сила, і матеріали: сітка та обрізки пікселю. Тому якщо є охочі долучитися – їх радо зустрінуть у волонтерському центрі. Незважаючи на час відпусток, процес плетіння не зупиняється ні на день. Щотижня військові отримують свої замовлення, а волонтери – слова подяки.
