У суботу до обіду замовити таксі в Рівному було нереально — чи не всі колеги вбитого Сергія Сусіда проводжали його в останню путь. Водії, разом із міліцейським авто на чолі, супроводжували довжелезним кортежем жалобну процесію аж за місто, до кладовища.
Другого січня таксисти, які паркуються біля автовокзалу в Рівному, мали вдосталь роботи. Що й казати — такий святковий день іноді десятка буднів вартий. У місті було чимало гостей, які після святкування Нового року хотіли потрапити додому. Тому автомобілі були нарозхват — той на Нетішин їде, той — на Луцьк. До водія «Ауді100» 57річного Сергія Сусіда підійшов хлопець із сумкою і попросив, щоб той підвіз його у Славуту Хмельницької області. Таксисти звернули увагу, що молодик не торгувався за ціну, схоже, дуже поспішав. Вранці додому Сергій не повернувся. Коли рідні зателефонували йому на мобільний телефон, відповіді не почули. За декілька годин син зниклого таксиста заніс заяву в міліцію. А тим часом пасажир «Ауді» — 27річний Володимир Б., повернувшись у Славуту, приготував дружині вечерю. Жінка його працює продавцем, затрималась на роботі і була приємно вражена, що застала чоловіка у гарному настрої. Володимир як ніколи жартував, а потім — ще раз освідчився їй у коханні. Наступного дня подарував дружині мобільний телефон, та й про себе не забув — купив і собі новий. Ще одну «мобілку» подарував тестю, та й одяг новий собі прикупив. А в той час неподалік славутських очисних споруд у річці Горинь виявили утопленика з численними ножовими пораненнями шиї, рук, грудей. Експерти сказали, що тіло пробуло у воді близько десяти годин. Течія за цей час встигла віднести його на 2 км нижче від того місця, де чоловіка скинули у воду. Своїй жертві вбивця накинув на шию удавку. Напад за своєю жорстокістю вразив навіть ветеранів карного розшуку. Щоправда, у хмельницьких правоохоронців виникли складнощі під час встановлення особи вбитого. Показ фотографії по місцевому телебаченню результату не дав. Лише коли інформацію-орієнтування передали на Рівенщину, загиблого впізнали. Ним якраз і виявився зниклий Сергій Сусід. Знайшлися і свідки, котрі бачили, як молодий чоловік домовлявся з таксистом про поїздку. Працівники карного розшуку Рівенщини та Славути відразу ж вийшли на слід хлопця, який востаннє бачив убитого. Коли дружина Володимира побачила у своїй оселі міліціонерів та довідалась, що її чоловіка підозрюють у вбивстві, не могла в це повірити. Ввесь час плакала. Батьку, який був також шокований почутим, доводилось заспокоювати доньку. А Володимир був напрочуд спокійним, ніби чекав та знав, що за ним прийдуть. Він розповів, що повертаючись додому з Рівного, не мав грошей, щоб розрахуватись за поїздку з таксистом, нібито, пообіцяв, що зробить це тоді, коли той привезе його додому. Таксисту почуте не сподобалось, виник конфлікт, під час якого він і вбив водія. Володимиру загрожує до 15 років позбавлення волі. Нині він перебуває в ІТТ Славутського райвідділу міліції, справу розслідуватимуть у Славуті. Не виключено, що Володимир скоїв злочин не сам, а мав спільників, і до злочину заздалегідь підготувався — інакше навіщо ж носити з собою у сумці ножа та удавку? Андрій Петренчук, перший заступник начальника Рівенського МВ УМВCУ: — Підозрюваним виявився 27річний чоловік з Івано-Франківщини. Останнім часом він проживав у Славуті, мав там сім’ю, займався ремонтом автомобілів. У чоловіка були борги, а потім зненацька з’явились гроші. Під час обшуку ми вилучили речові докази, в тому числі й мобільний телефон вбитого таксиста, який молодий чоловік після скоєння злочину подарував своєму тестю. ЦЗГ УМВС України у Хмельницькій області: — Коли автомобіль прибув до пункту призначення, молодик попросив водія зупинитись на вулиці Революції, на березі річки. Ледве авто загальмувало, як пасажир накинувся на таксиста з ножем і завдав йому 8 ножових поранень. Судячи з порізів на долонях загиблого, він намагався чинити опір нападнику, але сили все одно були нерівні. Впевнившись, що жертва не подає ознак життя, зловмисник забрав його особисті речі, після чого тіло скинув у річку поблизу водоочисних споруд. За ті два дні, що минули від моменту вбивства до виявлення трупа, підозрюваний встиг продати крадену «Ауді» без жодних документів за 1300 доларів на автошрот у Шепетівці, звідки її вилучили працівники карного розшуку. За даним фактом порушена кримінальна справа. Галина Сусід, вдова: — Коли помирає рідна людина від хвороби чи в автокатастрофі, то це легше перенести. Розумієш, що така доля. А тут зовсім інакше. Це заздалегідь сплановане вбивство. Вісім ножових поранень. Так сильно били, бо, напевно, не могли впоратися з Сергієм. Він у мене був дуже міцним. Хоча хто його знає, можливо, ця смерть допоможе знайти рештки інших, так само жорстоко вбитих таксистів. Це був такий чоловік, якого можна було побажати кожній жінці. Невисокого зросту, але міцної статури. Одне слово, спортсмен. Щоранку він бігав, обливався холодною водою. А найголовніше — він був глибоко віруючою людиною. Перед тим як йти на роботу, він виходив на вулицю до дерев і кілька хвилин молився Богу. Мені дуже важко говорити. У мене нині такий стан... Важко описати словами... У мене телефон не замовкає. Телефонують наші спільні з чоловіком друзі, пропонують підтримку, висловлюють співчуття. Дуже приємно, що Сергія пам’ятають. Він взагалі був веселим, компанійським чоловіком. А найголовніше — з усіма умів ладити. Незважаючи на те, що він не перший рік працював таксистом, у нього ніколи не було інцидентів. Принаймні я про це не знала. Щодо мене особисто, то я завжди негативно ставилася до його роботи. Особливо до вечірніх та нічних поїздок. Хвилювалася, тому не могла заснути, доки не почую, що чоловік повернувся з роботи. Того вечора у мене особливого хвилювання не було. Чоловік півдня пропрацював, потім зателефонував доньці на мобільний і попросив, щоб я приготувала вечерю. О сьомій вечора ми разом повечеряли, він обійняв доньку, як робив це завжди перед тим, як іти на роботу, сів у машину і поїхав. Після цього ми Сергія більше не бачили. Коли він не приїхав додому ночувати, я особливо не переживала, оскільки він мав такий характер. Якось пропав на два дні, а потім з Києва зателефонував мені і сказав, що з друзями поїхали на Помаранчеву революцію. Зрештою, він міг собі дати раду. Почали бити на сполох вже наступного дня близько обіду. Я їздила на автовокзал до його колег таксистів і цікавилася, куди поїхав Сергій, та мені нічого конкретного не відповіли, сказали, що підійшла його черга і повіз клієнта. Після цього ми з сином вирішили звернутися в міліцію.
