Забудовник, який зводить багатоповерхівки на звільненій від частини речового ринку території, попросив міську владу також перевірити, чи легальні чотири кіоски, які стоять поряд на вулиці Замковій. Їхніх власників шукали упродовж двох місяців. І лише один знайшовся — й сам демонтував свою споруду. Решту 7 жовтня прибрали комунальники.
Невдовзі знайшлася й власниця ще одного, вже демонтованого кіоску, і пішла до суду. Бо її павільйон за документами виявився зовсім не тимчасовою спорудою, а об’єктом нерухомого майна, площею 25,8 кв. м, на яке у підприємниці є право власності.
275 161 гривня — таку суму відсудила підприємниця у міської ради. Адже стільки доведеться витратити на відновлення майна, розрахував їй експерт. На судове засідання 13 січня обидві сторони не з’явилися, але суд виніс рішення на користь рівнянки. Ще й вирішив стягнути з міськвиконкому 2,7 тисячі гривень за судові витрати. Щоправда, чиновники ще можуть подати апеляцію.
У рішенні міського суду вказано, що земельною ділянкою, яка є комунальною власністю, підприємниця користувалася на підставі договору оренди, строк якого закінчився 3 жовтня 2021 року. І хоч вона зверталася за продовженням договору, та його не було продовжено. «У жовтні 2022 року вона виявила, що її об’єкт нерухомого майна зруйновано. З цього приводу її адвокат викликала поліцію та звернулася в управління містобудування та архітектури з адвокатським запитом», — йдеться в рішенні суду. «Перед прийняттям рішенням про демонтаж, відповідач не отримав відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивача та не з’ясував, що вказаний торговий павільйон є об’єктом нерухомості, а не тимчасовою спорудою. На замовлення її представника експертним дослідженням визначено вартість відновлення зруйнованої будівлі торгового павільйону в розмірі 275 161,00 грн, які вона і просить стягнути з відповідача».
Міський голова Олександр Третяк прокоментував «Суспільному» ситуацію так:
— Дуже часто підприємливі люди, користуючись послугами недобросовісних реєстраторів, роблять такі речі й реєструють буквально кілька бетонних плит як нерухоме майно або їхню власність. Тому це потрібно викорінювати з нашого міста, це перше. Друге — те, що ми все одно принципово будемо наводити порядок у плані містобудування, архітектури. Цей прецедент, думаю, послугує прикладом і для інших людей, підприємців, котрі, встановлюють ті чи інші малі архітектурні форми, конструкції — все одно порядок буде наведено. Будуть суди, апеляції.
Олена РАКС.
