Дипломатичні представники близько десятка країн відвідали нещодавно Рівненщину, щоб налагодити співпрацю. Чим цікавляться інвестори на Рівненщині й у що готові вкладати гроші — розповів під час відеозустрічі в "Рівне вечірнє" Дмитро Янушевський, директор агенції "ІнвестІнРівне" — першої в країні недержавної регіональної установи, створеної для допомоги інвесторам на всіх етапах реалізації проекту.
Дмитро Янушевський
— Пане Дмитре, інвестори яких країн найбільш зацікавлені у Рівненщині?
— Найактивніше цікавиться регіоном Німеччина, її інвестиції найбільші. Також серед лідерів — Велика Британія, Нідерланди, Італія і Кіпр. Є зацікавлення французьких і навіть деяких африканських інвесторів. Китай також активно цікавиться, але хоч і має великий потенціал і може реалізовувати проекти у багатьох напрямах, поки не заходить у регіон. Таке враження, що китайці ще вичікують. Їх дуже цікавить бурштин. Вони його скуповують всіма можливими способами. Їм хочеться зайти в область і побудувати велике підприємство, яке б займалося видобуванням та обробкою бурштину. Але в Україні немає відповідного законодавства.
— Лише Китай цікавить рівненський бурштин?
— Польщу, Німеччину також. Інвестори з цих країни до нас часто звертаються з питаннями про бурштин. Останній запит був із Німеччини. Інвестора цікавив видобуток бурштину для медичної галузі. З цього каміння німці витягують бурштинову кислоту. Коли ми розписали ситуацію і які процедури потрібно пройти, щоб отримати дозвіл на видобуток, інвестор відмовився.
— Що ж тоді відлякує інвесторів?
— Якщо говорити про великі інвестиції, то перш ніж їх вкласти, інвестори проводять серйозні дослідження, є низка чинників, яким повинна відповідати країна, щоб туди заходив інвестор. Перш за все, має бути тривала політична та макроекономічна стабільність, а в нас із ними останніми роками не дуже хороша ситуація. Інвестиції люблять стабільність, бо багато проектів здійснюють на запозичені кошти й інвестор потребує планування бізнес-проекту хоча б на 3-5-10 років. В Україні ж горизонт планування менший в рази, бо продумати на великий термін в "період постійних змін" важкувато.
Важливо також для іноземного інвестора, щоб законодавство сприяло розвитку бізнесу й аби були певні заохочення як на загальнонаціональному рівні, так і на місцевому: податкові та митні пільги, спрощення процедури отримання ліцензій, пільгова нерухомість. У нас такого, на жаль, немає.
— У яких галузях найбільше зацікавлені іноземні інвестори на Рівненщині?
— Сільському господарстві, альтернативній енергетиці, деревообробній промисловості, корисних копалинах, ІТ-галузі, яка на сьогодні потужно працює в регіоні і має хорошу репутацію у світі. Про це на засіданні Міжнародного трейд-клубу в Рівному кваліфіковано розповів Тарас Тарасов, який очолює одну з найбільших ІТ-компаній у Рівному. Ми запропонували йому спільно створити ІТ-проект під залучення іноземних інвестицій.
— Розкажіть про успішні інвестиційні проекти в області, які вже втілено.
— Скажу про ті, які залучала наша агенція. Португальська компанія "Fapomed" у Гощанському районі побудувала фабрику з пошиття медичного одягу. Сума інвестицій становить понад 7 млн. євро. З нашою допомогою німецька компанія "Бау Інвест" будувала приватний індустріальний парк на території Великоомелянської сільської ради. Компанія хоче займатися виробництвом пелет.
На стадії завершення — проект данської компанії "H+H", яка у селі Вельбівно Острозького району будує завод з виробництва автоклавного газопінобетону. Сума інвестиції — 32 млн. євро, понад 100 робочих місць. Компанія отримала дозволи на видобуток копалин, завершується оформлення документів на землю, тож сподіваємося, що у цьому році розпочнеться будівництво.
— Над чим працюєте зараз?
— Співпрацюємо з потужною польською компанією, яка хоче побудувати завод з виготовлення сантехніки, який потребуватиме дві тисячі працівників, саме на рівненській об'їзній, поблизу траси Київ-Чоп. Для цього потрібна земельна ділянка близько 30-40 гектарів.
Австрійський інвестор, який займається деревообробкою, хоче вкласти кошти в індустріальний парк біля Костополя, але півроку тому він відтермінував реалізацію проекту. Приїздили також німецькі інвестори, які прагнуть виготовляти сонячні батареї і альтернативну електроенергію для продажу за зеленим тарифом, навіть обрали земельну ділянку на Рівненщині, але згодом надіслали лист, що поки почекають із реалізацією проекту.
— Місцева влада все сподівається знайти інвестора для рівненського аеропорту…
— Останні переговори по аеропорту — чесько-американський проект зі створення льотної школи та зі збірки літаків малої авіації — було призупинено в 2014 році. Загалом такі інфраструктурні проекти, як розвиток аеропортів, надзвичайно довгі, термін їхньої окупності — більше десяти років. Тому наразі сміливців нема.
— Ви також пропонуєте іноземцям співпрацю з місцевими бізнесменами.
— Наразі це має більший успіх, ніж реалізація іноземними інвесторами проектів "з нуля" самотужки. Проекти місцевого бізнесу, з якими звертаються до нас, як правило, не потребують грандіозних інвестицій. На Сарненщині, наприклад, успішно реалізовують проект із вирощування полуниць. Підприємці, які багато років їздили у Польщу на полуницю, вирішили самі її вирощувати. Посадили на семи сотках, продавали, а потім прийшли до нас, бо захотіли розширяти справу. Ми залучили національного інвестора, і у 2014 році сарненці засадили два гектари полуниць. Наразі підприємці оформляють документи на оренду 10 гектарів, а ми домовляємося з польськими інвесторами, щоб наступного року інвестували у вирощування полуниць на Сарнещині на 100 гектарах поля.
— Якщо говорити про альтернативну енергетику, у що готові інвестори вкласти гроші?
— В енергетичну вербу, вирощування якої в області розпочали у 2011 році. Саджанці, які вирощували на дослідній ділянці на чотирьох гектарах, в 2012 році було передано в декілька північних районів, однак подальшого організованого збору і засадження більших площ не відбулося. Втім, ми активно шукаємо інвестора, який би взявся за вирощування верби в промислових обсягах уже наступного року. Окрім того, в області планують запустити проект з вирощування так званої слонової трави міскантус, яка маловідома для України, але популярна в Європі. На Рівненщині у Шубкові вже є дослідні ділянки, ми ведемо переговори з поляками. Також є місцевий підприємець, який має п'ять відведених ділянок на Случі, і ми намагаємося залучити інвестиції для побудови міні-ГЕС на них.
— На Рівненщину переважно приходять інвестори з Європи, проте на побудованих тут підприємствах працівникам платять далеко не європейські зарплати…
— Інвестор — не благодійник, він приходить заробляти гроші. Низька заробітна плата — одна з причин, чому Україною цікавляться інвестори. Орієнтуються вони на місцевий ринок та місцеві показники із зарплати. Але у працівників офіційні зарплати, ніхто не працює на мінімалці, й дисципліна набагато суворіша, ніж на українських підприємствах.
