— Впродовж дня ми обмолочуємо 300-320 гектарів. Робота йде за планом. Нам би тільки сприяла погода. Саме через погодні умови трішки затягнувся процес обмолоту. Урожайність 8 тонн з га, і ми задоволені цим результатом. Вже завершили збір озимого ячменю на площі 409 га з врожайністю 5,5 тонни з га. Нині фінішуємо із збиранням озимого ріпаку. Непогані види на урожай озимої пшениці і жита. Великий плюс — ми завершили будівництво свого елеватора на 80 тисяч тонн зерна, і ми не маємо проблем із зберіганням вирощеного урожаю, в нас немає простоїв під час збирання, немає черг на елеваторі, це дуже зручно, — розповідає директор кластеру «Волинь» Олег Шаргородський.

Висока урожайність — результат командної професійної роботи агрономічної та інших служб. Адже на цих територіях піщані та карбонатні грунти, що відчутно поступаються чорноземам. І тільки раціональний науковий підхід, застосування новітніх технологій дають змогу отримувати достойні врожаї.
— Ми навчилися працювати на цих ґрунтах. Для покращення врожайності на цьому полі застосовувалася технологія стріптілу. Основними перевагами її є накопичення й акумулювання вологи в ґрунті, запобігання вітровій та водній ерозії, можливість регулювання щільності ґрунту в зоні розвитку кореневої системи рослини; Для посіву використовували сівалку Мізурі, тобто був мінімальний обробіток. Ми закрили вологу, зробили провокацію і посіяли. Це, в свою чергу, здешевлює саму технологію, що не гірша від традиційної, — ділиться таємницями головний агроном кластеру “Волинь” Дмитро Матюшок.
.jpg)
До перевантажувача під’їжджає комбайн, на якому працюють механізатори Володимир Колінський та Ананій Коханець. Об’єднує чоловіків не лише прагнення оперативно зібрати урожай, а й непохитна віра у перемогу над російськими нелюдами.
— Третій сезон працюю на цьому підприємстві. Але на комбайні вперше цього року. Жнивуємо з 20 липня. Спочатку обмолотили озимий ячмінь. Нині завершуємо збір ріпаку. Починаємо роботу о 8-й годині ранку, обслуговуємо техніку, агроном перевіряє вологість, і як роса спаде — вперед і до пізньої ночі. Тут не думаєш про важко, бо хлопцям на передовій значно складніше. Але вірю, перемога буде за нами поза сумнівом. Іншого не дано, — переконаний Володимир Колінський з Верби, батько трьох дітей.
.jpg)
— Одним треба воювати, а комусь треба хліб збирати, але ми переможемо у всьому, — підтримує колегу Ананій Коханець з села Берег. — Я комбайнером працюю четвертий сезон. Робота подобається, і зарплата виплачується стабільно. Маю двох діток, але у жнива йду на роботу — вони ще сплять, а повертаюся – то вже сплять. Але зараз дорога кожна хвилина, і потрібно зібрати те, що виростили. Діти зрозуміють.
На полі попри спеку вирує робота. Відразу за комбайнами рухаються два трактори-дискатори. Один робить протипожежні смуги, інший у цих скупих ґрунтах закриває вологу. Таким чином, знову роблять «провокацію» і готують землю до майбутнього посіву озимої пшениці.

В мирних умовах жнива — чи не найважливіший період. У час війни роль аграріїв подвоїлася, хоча встояти у непростому сьогоденні дуже непросто.
Економічні реалії диктують тим, хто працює на землі, нові умови, і щоб втриматися на плаву, потрібно не лише вкладати в землю, а й використовувати нові технології, випробовувати нові «формули успіху», робити найбільш раціональні та економічно обґрунтовані інвестиції. Саме ці фактори вдало впроваджують у кластері «Волинь».





