Кластер «Волинь»: наше головне завдання – зібрати вирощений урожай

14 сучасних зернозбиральних комбайнів монотонно рухаються полем поблизу села Іващуки Козинської ОТГ Дубенського району. Тут працівники кластеру «Волинь» збирають ріпак на масиві, площею понад 500 гектарів. Час від часу за певним сигналом до комбайнів під’їжджає один із перевантажувачів зерна, в кузов якого висипається так зване «чорне золото». З наповненого кузова насіння невдовзі перемістять в причепи масивних автомобілів, які везуть ріпак на зберігання. Якщо дивитися з висоти пташиного польоту, складається враження, що тут відбувається якесь дивне, але добре сплановане дійство.

— Впродовж дня ми обмолочуємо 300-320 гектарів. Робота йде за планом. Нам би тільки сприяла погода. Саме через погодні умови  трішки затягнувся процес обмолоту. Урожайність 8 тонн з га, і ми задоволені цим результатом. Вже завершили збір озимого ячменю на площі 409 га з врожайністю 5,5 тонни з га. Нині фінішуємо із збиранням озимого ріпаку. Непогані види на урожай озимої пшениці і жита. Великий плюс — ми завершили будівництво свого елеватора на 80 тисяч тонн зерна, і ми не маємо проблем із зберіганням вирощеного урожаю, в нас немає простоїв під час збирання, немає черг на елеваторі, це дуже зручно, — розповідає директор кластеру «Волинь» Олег Шаргородський.

 Висока урожайність — результат командної професійної роботи агрономічної та інших  служб. Адже на цих територіях  піщані та карбонатні грунти,  що відчутно поступаються чорноземам. І тільки раціональний науковий підхід, застосування новітніх технологій дають змогу отримувати достойні врожаї.

— Ми навчилися працювати на цих ґрунтах.  Для покращення врожайності на цьому полі застосовувалася технологія стріптілу.  Основними перевагами її є накопичення й акумулювання вологи в ґрунті, запобігання вітровій та водній ерозії,  можливість регулювання щільності ґрунту в зоні розвитку кореневої системи рослини; Для посіву використовували сівалку Мізурі, тобто був мінімальний обробіток. Ми закрили вологу, зробили провокацію і посіяли. Це, в свою чергу, здешевлює саму технологію, що не гірша від традиційної, — ділиться таємницями  головний агроном кластеру "Волинь" Дмитро Матюшок.

До перевантажувача під’їжджає комбайн, на якому працюють  механізатори Володимир Колінський та Ананій Коханець. Об’єднує чоловіків не лише прагнення оперативно зібрати урожай, а й непохитна віра у перемогу над російськими нелюдами.

— Третій сезон працюю на цьому підприємстві. Але на комбайні вперше цього року. Жнивуємо з 20 липня. Спочатку обмолотили озимий ячмінь. Нині завершуємо збір ріпаку.  Починаємо роботу о 8-й годині ранку, обслуговуємо техніку, агроном перевіряє вологість, і як роса спаде — вперед і до пізньої ночі. Тут не думаєш про важко, бо хлопцям на передовій значно складніше. Але вірю, перемога буде за нами поза сумнівом. Іншого не дано,  — переконаний Володимир Колінський з Верби, батько трьох дітей.

  — Одним треба воювати, а комусь треба хліб збирати, але ми переможемо у всьому, — підтримує колегу  Ананій Коханець з села Берег. — Я комбайнером працюю четвертий сезон. Робота подобається, і зарплата виплачується стабільно.  Маю двох діток, але у жнива йду на роботу — вони ще сплять, а повертаюся – то вже сплять. Але зараз дорога кожна хвилина, і потрібно зібрати те, що виростили. Діти зрозуміють.

На полі попри спеку вирує робота. Відразу за комбайнами рухаються два трактори-дискатори. Один робить протипожежні смуги, інший у цих скупих ґрунтах закриває вологу. Таким чином, знову роблять «провокацію» і готують  землю до майбутнього посіву озимої пшениці.

В мирних умовах жнива — чи не найважливіший період. У час війни роль аграріїв подвоїлася, хоча встояти у непростому сьогоденні дуже непросто. 

Економічні реалії диктують тим, хто працює на землі, нові умови, і щоб втриматися на плаву, потрібно не лише вкладати в землю, а й використовувати нові технології, випробовувати нові «формули успіху», робити найбільш раціональні та економічно обґрунтовані інвестиції. Саме ці фактори вдало впроваджують у кластері «Волинь».