Кого захищає

1255 0

У Києві відбулася конференція «Застосування міжнародних стандартів прав людини в сучасній українській судовій та правоохоронній практиці». Брав участь у цьому заході й заступник голови господарського суду Рівенської області Григорій Савченко. Його ми й попросили розповісти про те, як найліпше застосовувати міжнародні стандарти захисту прав людини, адже Україна ще 11 вересня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод.

— Ратифікація Конвенції має два основних наслідки для нашої держави — можливість застосування норм Конвенції як норм прямої дії (враховуючи те, що згідно з Конституцією України Конвенція є частиною національного законодавства) і можливість звернення до Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення в Україні прав і свобод, гарантованих Конвенцією. Європейський суд з прав людини є міжнародним органом, який, за певних умов, розглядає заяви, що подаються особами, котрі скаржаться на порушення їхніх прав, викладених у Європейській конвенції. До Європейського суду з прав людини в Страсбурзі мають право звернутись: фізичні особи, неурядові організації, групи осіб (юридичні особи) як у кримінальному, цивільному, адміністративному, так і в господарському судочинстві. Якщо така особа вважає, що одна з держав, які ратифікували Конвенцію, порушила стосовно неї одне з основних прав, зазначених у Конвенції, вона має право звернутись до Європейського суду. Суд розглядає лише ті заяви, в яких ідеться про права, гарантовані Конвенцією. Суд у Страсбурзі не є апеляційним судом щодо національних судових інстанцій, він не може ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держави. Надсилаються заяви лише проти дій або рішень органів державної влади (законодавчої, виконавчої, судової). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних установ. Перед тим, як звернутися з заявою до суду, треба використати усі можливі внутрішні засоби захисту в державі, проти якої спрямовується заява і які могли б привести до позитивного вирішення питання, яке є предметом оскарження. Стосовно України — йдеться про звичайну процедуру судового провадження, яка передбачає можливість касаційного оскарження прийнятого судового рішення. Заяву до суду потрібно подати у шестимісячний строк з дня винесення остаточного судового рішення. Статистика звернень в Україні свідчить, що у 2002 році до Європейського суду надійшло 2549 заяв. Прийнято судом лише три, вирішено по суті тільки одне. Констатовано порушення одне. Основною причиною того, що така кількість заяв визнана неприйнятними до розгляду, є те, що Європейський суд не має права втручатись у суть рішення, але може визначити, наскільки рішення, винесене національним судом, впливало на права особи. У разі встановлення порушення прав особи держава повинна сама привести своє судове рішення до положень Конвенції, поновити права особи, гарантовані нею.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також