З червня українцям дозволили економити на смітті. Набрав чинності закон, відповідно до якого з тарифу на вивезення відходів можна віднімати вартість сміття, що годиться для переробки. Як-от пластик, папір чи скло. Але для того, щоб міська влада таке коригування тарифу для рівнян зробила, біля кожного під’їзду мають стояти спеціальні контейнери. А такі у Рівному з’являться не скоро.
Із 1 січня в Україні встановлено заборону на захоронення неперероблених побутових відходів. Водночас у чотири рази має збільшитися вартість захоронення сміття, що позначиться на тарифах для населення — вони зростуть на 50-60%. Закон, який дозволяє виключити з тарифу вартість «корисних компонентів» сміття, має стимулювати населення до сортування. Торік у Рівному, наприклад, було здано 70 тонн несортованого пластику, хоча спеціальні контейнери стояли лише у кількох мікрорайонах. Цього року ситуація не поліпшиться, тож тариф на вивезення сміття у місті підвищуватимуть.
Сергій Пінчук, член об’єднання громадських організацій «Рада реформ Рівного»:
— Із 10 червня набув чинності новий закон про житлово-комунальні послуги. У ньому є одна цікава стаття: якщо мешканці окремо відбирають скло чи пластик, то вартість його збирання не включається в тариф. Наприклад, у відходах — до 15% скла. Законодавець спеціально стимулює населення збирати окремо відходи, які можна здавати і отримати за це дохід. Автоматично це зменшить кількість сміття, яке везуть на сміттєзвалище.
У чотири рази зріс екологічний податок із захоронення відходів на полігоні. Відповідно, чим менше туди везуть відходів, тим менше люди за це платитимуть. Зараз міське сміттєзвалище неподалік Бармаків заповнене більш ніж на 90%. Знайти нове місце для звалища не так уже й легко. Окрім того, після його закриття полігон потрібно буде рекультивувати, а це означає, що вартість вивезення сміття знову зросте.
Ярослав Сахнюк, начальник управління ЖКГ:
— Із 2018 по 2019 рік ми плануємо повністю забезпечити в місті збирання сміття у два контейнери. Після цього у 2020 році почнемо переходити на триконтейнерну систему збирання. Тобто біля будинків стоятимуть контейнери жовтого, сірого та блакитного кольорів. У жовтий люди викидатимуть скло, у сірий — змішані відходи, а у блакитний — вторинну сировину.
Ростислав Кралюк, директор КАТП 1728:
— Починаючи з 2015 року, ми придбали 100 контейнерів для роздільного збору, їх поставили у мікрорайонах «Північний» та «Льонокомбінат». Якщо контейнери для пластику люди використовували за призначенням, то з папером і склом не склалося. Не секрет, що люди, які перебувають за межею бідності, здають пляшки, бо їм потрібно якось виживати. Пластик — дешевий, тому він їх не дуже цікавить, а от скло дорожче. У нас було багато випадків, коли контейнери для скла закритого типу просто ламали. А ціна одного такого контейнера коливається від 6 до 8 тисяч гривень. Через це ми вирішили ставити контейнери для скла біля закладів торгівлі та ресторанів.
Для того, щоб запровадити роздільне збирання сміття на всій території міста, потрібно ще 400 контейнерів. Зараз у нас є 110. Плануємо закупити ще 150. Так ми закриємо потребу майже на 70%. Не потрібно забувати ще й про «Санком», який раніше обслуговував 50% Рівного. Він нам досі боргує близько мільйона гривень за захоронення сміття на полігоні. Надіємось, що за борг віддасть нам свої контейнери для роздільного збору сміття.
Наталія Власкова, начальниця відділу тарифної політики міського управління економіки:
— Місцева влада формує тарифи на вивезення відходів відповідно до нормативних актів, затверджених Кабінетом Міністрів України. А уряд ще не розробив новий порядок поводження з побутовими відходами. Також відсутні підзаконні нормативні акти для реалізації нового закону. Тому поки що нові тарифи обрахувати неможливо.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
