— Я хочу покинути чоловіка, проте він заявив, що не дасть мені розлучення. Маємо 3-кімнатну приватизовану квартиру та 10-річну доньку. Олеся хоче залишитись зі мною. Жодних майнових претензій до чоловіка я не маю. Яким чином зробити так, щоб суд якнайшвидше нас розлучив, скільки треба платити держмита? Мирослава У., м.Дубно.
Коментує лист нашої читачки адвокат Олександр БРАЖНІКОВ: — Символічно, що лист пані Мирослави ми отримали в період набрання чинності нового нормативного акта, який покликаний регулювати сімейні відносини. З першого січня 2003 року припинив дію відомий з 1969 року не лише юристам Кодекс про шлюб та сім’ю України, нормами якого користувалось не одне покоління наших громадян. Вже кілька днів є чинними оновлені, з врахуванням суттєвих змін у нашому суспільстві, норми сімейного права, зведені у Сімейний кодекс України. Стаття 7 Кодексу проголошує, що жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Це означає і рівність їх права на припинення шлюбу, тому «дозвіл« одного з подружжя (якого погрожує «не дати« чоловік дописувачки ) не є перешкодою для постановки питання про його розірвання в судовому порядку іншим. Разом з тим, Кодекс передбачає до цього певні обмеження, зокрема позов про розірвання шлюбу, в більшості випадків, не може бути пред’явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Статтею 112 Кодексу закріплено, що рішення про розірвання шлюбу може бути винесене судом лише у випадку, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, тому при зверненні до суду слід проконсультуватися зі спеціалістами, щоб належним чином умотивувати позовну заяву та зібрати необхідні для долучення до неї документи. Перш за все це: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження неповнолітніх дітей, довідки з місця проживання та про склад сім’ї. Якщо одночасно ставитиметься і питання про стягнення аліментів, то необхідною буде довідка про заробітну плату (доходи) відповідача. При поданні позовних заяв про розірвання шлюбу стягується державне мито в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що на сьогодні складає 8 гривень 50 копійок. Якщо особа подає такий позов повторно, то вона сплачує мито у подвійному розмірі. Як правову новелу для нашого сімейного законодавства Кодекс передбачає можливість встановлення за заявою подружжя або за позовом одного з них — режиму окремого проживання у разі небажання проживати спільно, тому пані Мирославі слід отримати індивідуальну консультацію в юриста з метою найбільш повного врахування її інтересів і інтересів дитини при визначенні предмета судового спору і розв’язанні сімейного конфлікту.
