Що зробить сучасний українець у відповідь на запитання «коли в крані нема води?» Правильно — дістане телефон і почне шукати відповіді в інтернеті. Але знайдуться й такі, що дадуть відповідь одразу, причому у риму. Хтось подумки, хтось уголос — неважливо.
Саме до них я нині і звертаюсь. Ті, кому цю відповідь підкинув всезнаючий інтернет, теж можуть приєднатися і читати далі. На мою особисту думку, наявність води у крані вашої оселі є найголовнішим надбанням цивілізації. Коли нема води, все інше втрачає сенс. Якщо ще простіше — спочатку вода, а потім все решта. І рівень цивілізації визначається врешті не наявністю мобільного зв’язку останнього покоління, а тим, чи є у користувача цього зв’язку вода. Свого часу мав нагоду опинитися там, де люди і досі живуть як у середні віки. Де воду носять відрами, а тому ходять немитими із специфічним запахом. Скажете, що такі є і серед нас. Але ж це винятки, це особи, які таким чином самостверджуються. А там, де по воду слід йти гірськими стежинами, все інакше. Хоча мобільний зв’язок у тих краях чи не кращий ніж у нас. Можна легко зв’язатися із штатом Каліфорнія, аби передати відео себе із відром води. Холодної і дуже дорогої, бо носити треба руками. Саме з цієї причини я дуже щасливий з того, що із крана моєї оселі тече вода, по яку не треба нікуди ходити. Мені страшно собі уявити що буде, коли ця вода із крану раптом зникне. Це може статися у будь-який момент, і винні будуть зовсім не ті, про кого йдеться у старій відповіді на запитання про відсутність води у крані. Винні будемо ми самі, тому що вирішили, що ця вода тече з крана сама по собі. А це насправді не зовсім так. І коли таке станеться і вода з ваших кранів текти перестане, ви зовсім по-іншому подивитесь на довколишнє життя та на проблеми, які так вас непокоять. Тому що немає жодних проблем, коли в крані є вода. Саме цього я вам усім і хочу побажати у новому році. Буде вода — буде нам щастя!