Коли відлік на хвилини. Як рятувати під час критичних кровотеч

Найбільш небезпечні і смертоносні травми, які може отримати людина, — ті, що призводять до виникнення критичних кровотеч.

Інструктор з тактичної медицини Тетяна Воронцова назвала ознаки критичної кровотечі:

• масивна крововтрата: видно, що кров витікає дуже швидко або кривава пляма на одязі швидко збільшується; натікає ціла калюжа;
• якщо рана відкрита, видно, як кров витікає пульсуючи;
• місце травми збігається з місцем розташування шести крупних судин на руках, ногах і шиї. На шиї це сонна артерія справа та зліва, при розривах яких людина втрачає свідомість від масивної крововтрати вже за 30 секунд, а за хвилину — помирає. На ногах — крупні судини, що виходять з паху і йдуть по його внутрішній стороні. В разі їхнього ушкодження без надання першої домедичної допомоги смерть настає за 2 хвилини. Такі ж проходять і під пахвинними ділянками та по внутрішній стороні рук, людина в разі їхнього травмування стікає кров'ю за 3 хвилини;
• відірвані кінцівки, причому незалежно від того, чи це кисть?/?ступня, чи повністю вся кінцівка плеча/стегна. Калюжі крові в таких випадках не буде, бо вона витікає всередину культі.

— В разі, якщо ви стали свідком нещасного випадку, при якому є кілька постраждалих і є підозра, що в кількох з них критична кровотеча, рятуємо того, хто ближче до нас, - зауважує Тетяна Воронцова. - Іншим пораненим треба крикнути, щоб вони затиснули собі рану, що може зменшити крововтрату. Якщо є інші очевидці, готові допомогти, треба організувати їх, щоб зупиняли критичні кровотечі або ж надавали іншу домедичну допомогу. Насамперед потрібно сильно затиснути місце поранення рукою (або якщо знаємо — місця, де основні судини розміщуються поверхнево) чи якоюсь тканиною — це зменшить витікання крові. Надалі накласти джгут або турнікет, які застосовують тільки при пораненнях кінцівок. При пораненнях артерій на шиї, в пахвинних ділянках і в паху можна лише затампонувати рану, дуже щільно, наче складаєте квашену капусту в банку. Постраждалого при цьому, можливо, треба буде притримати, бо процедура болюча. Проте без тампонування така кровотеча не зупиниться. Джгут типу Есмарха — це спеціальний засіб для зупинки критичної кровотечі. Тому бажано використовувати його або турнікет. Якщо його немає під рукою, можна використати ремінь від штанів або від сумки, складену тканину, проте вона не повинна бути вужчою за 2-3 см. Але за допомогою підручних засобів не завжди можна зупинити кровотечу. Не можна використовувати як джгут дроти, шнурівки з взуття. Джгут — це одноразовий засіб. І той, що вже був у використанні, може порватися, коли його застосовувати повторно. Такий джгут зберігають тільки в темному місці, не на відкритому повітрі й тим більше не на морозі — гума, з якої він виготовлений, може тріснути у відповідальний момент. — Перед накладанням джгут розтягуємо і накладаємо тури за принципом «черепиці» — один край на інший, — навчає Тетяна Воронцова. — Не повинно бути перекручень чи проміжків. Перші два тури треба накласти з максимальним розтягненням, чим ширша площина тиску на рану, тим більша вірогідність зупинки кровотечі. Якщо ви надаєте собі допомогу самі, то один кінець джгута тримаєте здоровою рукою, а інший затискаєте в зубах. При цьому накладати завжди, незалежно від місця поранення, потрібно не нижче ліктя чи коліна або ж максимально високо на руках і ногах. Наклали джгут, зав'язали і записали час, щоб лікарі, які надаватимуть допомогу, знали, скільки часу він знаходився на кінцівці. Щодо турнікету, який вже давно замість джгута використовують у всьому світі, то його не потрібно розтягувати чи переживати, що він при цьому порветься, зазначає інструктор. Щоправда, мова йде про якісні турнікети, наприклад, оригінал САТ (Combat-Application-Tourniquet), вартість якого 25-30 доларів, або український «Січ», «Спас». З однієї сторони в нього липка стрічка, з іншої — гладка. При накладанні вона закріплюється пряжкою, спеціальним воротком та фіксатором, є й стрічка для написання часу. Турнікет краще зберігати вже з готовою петлею, яку формуємо за допомогою стрічки й пряжки, бо не виключено, що рятувати життя доведеться й собі, а тоді простіше його накласти на травмовану руку. Принцип його накладання простий: формуємо петлю, затягуємо, заліплюємо і тричі закручуємо вороток (або до повної зупинки кровотечі), поміщаємо його у фіксатор, щоб не розкрутився. На стрічці треба записати час. — Основна ознака правильного накладання джгута чи турнікету — відразу припинилася кровотеча, — розповідає Тетяна Воронцова. — На кінцівці буде відсутній пульс, вона побіліє, стане холодною, оніміє. Якщо кінцівка набрякла і посиніла, джгут накладено неправильно, слабо, потрібно переробити, інакше кровотеча не зупиниться, болітиме дуже сильно і в результаті це може призвести до втрати кінцівки. Наголошу, що джгут завжди потрібно накладати поверх одягу, а не на голе тіло. Турнікет можна накладати на голе тіло. Окрім того, всі маніпуляції потрібно проводити в рукавичках.