”Від покарання до покаяння» — таку філософську назву дали виставці творчих робіт у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Особливість експозиції в тому, що усі 65 представлених на ній робіт виконали польські та українські в’язні.
Така виставка в Україні чи не перша, адже до цього широкому загалу роботи ув’язнених не показували. Їх можна було побачити лише в Києві у Департаменті з питань виконання покарань. — Ідея виникла завдяки православним капеланам у Києві, — говорить католицький священик Гжегож Драус. — Її реалізація зайняла багато часу, адже роботи належать не лише українським, а й польським в’язням. Цією виставкою ми хотіли дати зрозуміти кожному, що ув’язнені — це люди покарані, але не приречені. За презентованими роботами потрібно насамперед бачити їхніх авторів — вони найважливіші. — Сьогодні у шести виправних закладах Рівненської області відбуває покарання три з половиною тисячі засуджених. До кожного з них ми намагаємося знайти індивідуальний підхід. Комусь пропонуємо реалізовувати себе в спорті, комусь у художньому чи вокальному гуртку, в одній установі навіть є художні читання. Матеріалами забезпечуємо. Загалом такою діяльністю зацікавлені близько 10 відсотків в’язнів. Такий метод роботи з в’язнями можна назвати арт-терапією. Для них, повірте, дуже важливо, що їхні роботи побачать і по той бік грат і оцінять їх, тому, готуючись до виставки, вони дуже старалися виконати свою роботу якнайкраще, — переконує начальник обласного управління департаменту виконання покарань Олександр Адамець. Основна тематика робіт — зображення Ісуса Христа та Діви Марії. Це і картини, й ікони, і різьблені та викладені зі звичайних ниток композиції. Вони далеко не претендують на звання мистецьких шедеврів, проте й серед них є такі, в авторів яких відчувається талант — у цьому впевнена заступник голови Рівненської обласної Спілки художників Тетяна Лукашевич. Однією з кращих робіт, представлених на виставці, є різьблена і випалена ікона із зображенням Ісуса Христа. — Це ікона з храму при Городищенській в’язниці, яку виконав один із тамтешніх в’язнів, — розповідає отець Іван Когут. — Це дуже кропітка робота. Ікону побачили на виставці в столиці, і нині цей в’язень разом ще з кількома різьблять цілий іконостас на замовлення одного з київських храмів.
