У центрі Рівного вже четвертий десяток років руйнується триповерхова споруда, яка, якщо так піде далі, стане непридатною для ремонту і її доведеться знести. Ідеться про так званий «народний дім», що на вулиці Симона Петлюри. Чому так сталося і що буде далі?
Для початку слід згадати історію цього будинку, зведеного понад шість десятків років тому на місці «театру Зафрана», який розбомбили під час другої світової війни. Обман був закладений на самому початку – за документами, на тодішній вулиці Червоноармійській будувався житловий дім, насправді ж це було адміністративне приміщення, перший поверх якого був відданий лекторію товариства «Знання», а другий і третій зайняв проєктний інститут.
Все змінилося 1990 року, коли комуністична влада Радянської України виселила ці організації із згаданого будинку, віддавши його у розпорядження колишньому командиру комсомольського оперзагону Василю Червонію, який саме тоді несподівано став «націоналістом» і «борцем за незалежність». Після того, як комуністична влада загадково передала величезне приміщення головному «борцю» проти себе, колишній лекторій та інститут перетворився на «офіс Червонія», де колишній комсомольський ватажок розпоряджався на свій розсуд. Звісно ж, платити за утримання чималенької площі він не збирався, поклавши всі витрати на міську владу. На яких засадах і за які заслуги Червоній запускав до приміщення орендаторів і чи брав він за це гроші — вже ніхто ніколи не дізнається.
Врешті, вже після смерті Червонія влада, яка до цього боялася навіть підійти до «народного дому», посміливішала настільки, що почала цікавитись, хто і на яких засадах має там офіси. Виявилось, що там практично самі лише «громадські організації», які й не думали платити ані за світло, ані за опалення, ані за все інше, потрібне для утримання приміщення. Врешті за понад десять років колись капітальна споруда почала виглядати як закинутий склад, а «громадські організації» одна за одною або переїхали до інших, більш комфортних приміщень, або просто зникли як роса на сонці.
Після 24 лютого 2022 року «народний дім», а точніше, його перший поверх, став на якийсь час місцем збирання допомоги для армії та біженців. А потім знову спорожнів і продовжує руйнуватися на очах усього міста, бо влада так досі остаточно не вирішила, що з цим «народним домом» робити.
Кореспондент «РВ» Богдан Слонець поцікавився, хто нині там «живе». Перше, що впадає у вічі, — велика кількість різних проводів, які мов локшина звисають зі стін вестибулю.
— Світло нам уже давно відключили, — розповідає охоронець. — Було це під час останньої революції. У нас тут був штаб майданівців, які тут були і день і ніч, тож «накрутили» багато «світла». Але після перемоги революції про нас забули. Тому енергетики просто відрізали нам «світло». Коли це сталося, то кожна організація, яка тут орендувала офіси, була змушена самостійно проводити собі електроенергію.
Те ж саме відбулося і з опаленням. Через борги орендарів тепловики перекрили подачу тепла. Тиск, який виник у системі, призвів до того, що в будинку полопали батареї, а гаряча вода полилася назовні. Про наслідки цієї аварії нагадують патьоки на стінах, які понищили штукатурку й підлогу. З того моменту організації, що перебувають у «народному домі», під час холодів обігрівають свої офіси за допомогою електрообігрівачів. Про колишні часи нагадують таблички на дверях з назвами організацій, яких тут вже давно немає. На першому поверсі стоїть порожньою велика зала зі сценою, де колись читали лекції, а потім виступали політичні активісти.
— Зараз тут проходять побачення пенсіонерів, — розповідає охоронець. — Місцеві дідусі з бабусями знають, що тут є таке затишне приміщення. Сюди приходять у неділю ті, кому за 60. Вони тут і спілкуються, і музика у них грає. Буває, й танцюють. Я їх з радістю пускаю.
Орендарі в «народному домі» залишилися лише на другому поверсі — обласна Спілка журналістів та міська й обласна організації партії «Батьківщина». Вони єдині, хто переймається долею «народного дому». Власним коштом вони зробили у своїх офісах ремонт. Коли до них заходиш, може здатися, що ти знаходишся не в «народному домі», а в зовсім іншому будинку, де є господарі, а не абстрактний «народ». Один із них — голова Рівненської обласної спілки журналістів Дмитро Тарасюк:
— Я впевнений, якби цей будинок знаходився не в центрі Рівного, а десь у мікрорайоні «Ювілейний» або «Північний», то влада за нього б не бралася. Адже це центр міста, хороше місце. Три-чотири роки тому вже була спроба підпалити цей будинок. Однак слава Богу, що люди, які знаходяться у сусідньому будинку, побачили, що горить дах. Коли пожежники приїхали ліквідовувати пожежу, то знайшли на даху шість 5-літрових пляшок з горючою речовиною. Нам пощастило, що вогонь до них не добрався. Тому я впевнений, що цей підпал був організований неспроста. Якби усе згоріло, то продавати було б легше. Скажу, що такі «народні доми» є у кожній області заходу України. Нещодавно я був у Чернівцях. Там їхній будинок красивий, доглянутий. В ньому знайшли прихисток патріотичні організації, але не бізнес.
На мою думку, рівненській владі потрібно виділити кошти, щоб облагородити будинок ззовні. Ці гроші на ремонт не такі уже й великі. Бо вікна в будинку уже вставлено, а дах зроблено. Також потрібно провести ремонти в коридорах будинку. Треба пам’ятати, що в «народному домі» був штаб двох революцій. Під час Революції гідності тут люди покотом спали в коридорах на мішках і матрацах. Після того, як Росія напала на Україну, тут був волонтерський центр. Після усіх цих подій ми намагалися прибрати, що могли, своїми силами. Але будинок вже потребує ремонту. Якби влада зробила ремонт будинку, то всередині офісів ремонт провели б орендарі. Так «народний дім» був би приведений до порядку. Однак влада у нас намагається лише виселити орендарів. Простежується чіткий курс на продаж будинку.
Першим про намір продати «народний дім» заговорив ще колишній міський голова Володимир Хомко, який пропонував продати приміщення й придбати за ці кошти для міста тролейбуси. Однак проти цього виступали політичні партії «Батьківщина» і «Свобода», які мали вплив у міській раді попереднього скликання і, що важливо, мали офіси в «народному домі». В нинішній міській раді згадані політичні сили вже не мають такої ваги.
А значить, є надія, що дім у центрі Рівного нарешті перестане бути «народним», а отримає справжнього господаря і вже не буде лякати перехожих своїм напівзруйнованим виглядом. Якщо ж цього не станеться — буде догнивати далі.
Микола НЕСЕНЮК.
