Колишня фабрика Оскара Шиндлера «Emalia» на вулиці Lipowa у Кракові стане музеєм. Відкриття заплановане на осінь. Раніше сюди туристи не приїжджали. Місцевість тут не дуже приваблива і не занадто безпечна: зруйновані промислові будівлі, мережа залізничних колій, старі житлові будинки. Ті люди, що зустрічаються на вулиці, — здебільшого п’яні або особи з татуюванням в тренувальних костюмах, які не викликають довіри.
Колишня фабрика Оскара Шиндлера «Emalia» на вулиці Lipowa у Кракові стане музеєм. Відкриття заплановане на осінь. Раніше сюди туристи не приїжджали. Місцевість тут не дуже приваблива і не занадто безпечна: зруйновані промислові будівлі, мережа залізничних колій, старі житлові будинки. Ті люди, що зустрічаються на вулиці, — здебільшого п’яні або особи з татуюванням в тренувальних костюмах, які не викликають довіри. З тих пір, як Стівен Спілберг зняв «Список Шиндлера», німецький фабрикант, який врятував життя 1200 євреїв, став відомий усьому світові. Зйомки частково проходили на історичному місці дії. Починаючи з 90-х років, туристи кинулися в старий єврейський квартал Kazimierz у надії знайти ті місця, де знімався фільм. Спритні туристичні бюро пропонували «тури Шиндлера», у які входило і відвідування знаменитої фабрики. До останнього часу тут нічого було дивитися. Окрім будиночка для сторожів біля воріт фабрики, про Оскара Шиндлера нагадує тільки меморіальна табличка. На ній вигравіювано: «Хто врятує одне життя, врятує ввесь світ». Ще декілька місяців тому одна польська газета почала бити тривогу. Фабрика була на грані руйнування, відвідувачам заборонили заходити на територію фабрики, всюди валялося сміття і металобрухт. З таким становищем міська влада Кракова більше миритися не захотіла. Одна компанія з прибирання території розпочала успішну боротьбу із сміттям. Восени в цьому історичному місці вирішено відкрити музей, на створення якого польське міністерство культури і місто Краків виділяють 4 млн. злотих (близько 1 млн. євро). Краківський художник Олександр Яніцкі планує зробити мультимедіа-виставку, яка буде подавати інформацію як про Шиндлера, так і про врятованих ним євреїв. Він сподівається за допомогою фонду Спілберга й ізраїльського музею холокосту «Yad Vashem» вступити в контакт із врятованими сім’ями, одержати фотографії і документи. Вже зараз частини фабрики з імпровізованою виставкою відкриті для відвідувачів. У будиночку для сторожів стоїть модель фабрики. На сходовій клітці на майданчику між прольотами був організований показ слайдів, на яких можна побачити Шиндлера і краківське гетто. Підписи під слайдами повідомляють англійською і польською мовами про долю краківських євреїв і німецького промисловця, який почав з того, що нажився на війні, а потім став рятувати людей. Насьогодні кульмінацією імпровізованої виставки є відвідування бюро Шиндлера, яке знаходиться поруч з друкарнею. На широкому столі фабриканта лежить книга для відвідувачів, у якій люди з усього світу діляться своїми думками і враженнями. У Кракові розгорілася дискусія з приводу того, чи дійсно це не дуже велике приміщення є кабінетом Шиндлера. Дехто вважає, що директор фабрики не міг працювати в такому маленькому приміщенні. Ярослав Кнап з однієї мультимедійної компанії в Кракові припускає, що справжнє бюро Шиндлера було там, де сьогодні розмістилася редакція одного журналу.
