Мальта – одна з найменших у світі держав, адже її площа всього 316 квадратних кілометрів, розташована на кількох островах у Середземному морі, трішки нижче від Італії, приваблює щороку мільйони туристів. І не дивно, адже має давню історію. За довгі тисячоліття Мальта встигла багато разів перейти з рук у руки.

Тут були британці, іспанці, нормани, араби, візантійці, римляни, карфагеняни, фінікійці... Тож відвідуючи цю колоритну країну, можна поєднати відпочинок на морі і, так би мовити, культурну програму: відвідати стародавні храми, походити вузенькими вуличками невеликих містечок, навіть побувати у резиденції президента чи у будинку маркізи. Все тут доступне.

Мальтійський архіпелаг розташований на семи островах. Проте три острови: Мальта, Гозо, Коміно - заселені, а решта – безлюдні. Є тут 68 міст, в яких мешкають понад 450 тисяч жителів. Межі міст здебільшого відсутні, тобто в’їжджаєш в одне, та трішки проїхавши вуличками, опиняєшся вже в іншому. В одному з цих міст - Буджиббі зупинились і ми, група журналістів із різних регіонів України. У готелі "Сантана", де ми мешкали, в основному звучала англійська мова. І не лише тому, що англійська, як і мальтійська, державна мова Мальти, а ще й тому, що у цій країні полюбляють відпочивати англійці.

До речі, на Мальті лівосторонній рух, як у Великобританії. Тут п’ють чай із молоком, а також є сотні типових червоних телефонних будок, які можна побачити у Лондоні. Це й не дивно, адже до 1964 року Мальта була британською колонією. Хоча архітектура міст зовсім не схожа на європейську, виникає відчуття, що насправді ми десь у Туреччині чи Марокко. Фортеці, храми – гарячо-піщаного кольору, побудовані з каменю, витесаного зі скель. Такого ж кольору і будинки, здебільшого дво- чи триповерхові, мають своє ім’я, зазвичай власниці чи власника будинку.

Також мальтійці люблять все кольорове, тому балкони, двері, вікна, човни – все розфарбовують в яскраві кольори. Виглядає дуже колоритно.

Валетта – маленька і неповторна

Столицею країни є Валлетта – старе, шумне і красиве місто, вулиці якого просто заповнені туристами. Вдень саме Валетта є найпопулярнішим місцем на острові. Там багато церков, садів, крамничок і кав’ярень, саме у Валетті розташовані всі головні музеї, бібліотеки, університет, резиденція президента і парламент. Проте ввечері столиця - тиха і безлюдна.

Заблудитись у Валетті неможливо, адже місто побудоване за "квадратною" схемою. Прямі вулиці перетинають також прямі. Цей метод пізніше використали американці під час побудови Нью-Йорка.

До слова, на вулицях Валетти ми не побачили автомобілів. Як нам розповіла гід, пересуватися на авто мають право лише спеціальні служби — пожежники, швидка допомога, поліція, члени уряду. Для інших — велосипеди й мопеди.

Гуляючи Валеттою, ми відвідали храм мальтійських лицарів Святого Іоанна, який був збудований у 1577 році. Неймовірно розкішний храм вражає багатством інтер’єру.

Вісім окремих церков всередині належали восьми націям, що входили до ордену. Знаменитий восьмикінечний мальтійський хрест символізує ці вісім націй, а також вісім чеснот ордену: сила духу, розсудливість, стриманість і справедливість, а також істина, любов, мудрість і гармонія.

На оздоблених позолотою стінах - картини військових баталій і портрети воїнів. Саме тут поховані 400 лицарів-магістрів, лише плити на підлозі вказують, до якої країни вони належали. У цьому храмі зберігається полотно "Усікновення глави Іоанна Хрестителя" роботи Мікеланджело Мерізі да Караваджо. Це - єдина картина з автографом майстра. Писав Караваджо її на Мальті, щоб стати членом лицарського ордену. Але, як розповідають історики, лицарем він пробув всього дев’ять місяців. Потім його виключили за вчинки, не гідні лицаря. Проте картина майстра залишилась у спадок мальтійцям. Цим вони пишаються.

Побували ми і в резиденції президента. Розташована вона у палаці Великого Магістра. Щоправда, до кабінету президента вільного доступу немає, а от до залів, де він приймає гостей, - будь ласка.

Фотографувати дозволено. На іншому боці палацу – музей зброї.

А ще можна подивитись як живуть знатні мальтійці. Утримувати свої будинки, які їм дістались у спадок, дорогувато, тож свої помешкання вони зробили доступними для відвідувачів, щоправда, не безкоштовно. Ми побували у гостях у маркізи де Піро.

До речі, у цей час маркіза проводила екскурсію для іншої групи. І робила вона це із задоволенням. Коли дізналась, що ми – журналісти з України, погодилась сфотографуватись з нами.

Час у Мдині зупинився

До Валлетти столицею Мальти була Мдина – це дуже старовинне місто, вік якого понад 4000 років. Місто пережило фінікійців, карфагенців, римлян, арабів і це лише до Х століття!

Якщо не звертати уваги на припарковані автомобілі, легко уявити, що ви в Середньовіччі. У стародавній столиці Мальти, де сьогодні живе всього кілька сотень людей, час, здається, зупинився. Лише у деяких будинках мешкають мальтійці. Більшість будинків здебільшого стоять порожні, а дехто здає в оренду під крамнички, кафе. Гуляючи вулицями Мдини, звернула увагу на дверні ручки. На багатьох дверях – у вигляді дельфінів. Кажуть - це символ моря.

У Мдині розташовані катакомби — цвинтарний комплекс, на території якого збереглися стародавні поховання. Оскільки землі на острові не багато, а кремація заборонена, то ховали мальтійців ось у таких катакомбах. 

Були декорації, а стало село

Коли нам гід сказала, що ми відвідаємо село Папая, відразу пригадала мультик про веселого морячка Папая, який постійно їв шпинат і це додавало йому сил. І, як з’ясувалось, мої спогади були не безпідставними.

Це мальовниче село було побудоване в бухті Анкор, як декорація для зйомок мюзиклу про морячка Папая. Після завершення зйомок декорації вирішили не розбирати. Залишили все як у мюзиклу. Нині тут працює парк атракціонів з кінотеатром, сувенірними крамничками, ігровими майданчиками та костюмованими шоу. А також є чудовий пляж, де можна покупатися. 

Блакитні води Гозо

До другого за величиною острова архіпелагу Гозо ми пливли поромом з міста Чиркева. Всього півгодини – і ми на острові. Квиток коштує 4 євро 65 центів, у несезон дешевше.

Столиця - Вікторія, жителів небагато і, в загальному, все як і в інших містах Мальти.

Але на західному березі острова знаходиться бухта Двейра. Це настільки мальовнича місцевість, що аж перехоплює подих: блакитна прозора вода, величезні скелі, тунелі, печери та природна арка. Розповідають, що донедавна була інша, якою століттями милувались мальтійці. Та одного дня вона впала. Цей момент зафільмував китайський турист. Але виявили подібну арку на іншому боці.

Щоправда, назви вона поки не має. Ми ж назвали її вікном щастя. І тут же вигадали свою версію походження назви, мовляв, чий камінчик долетить до вікна, тому пощастить. Нам пощастило, адже ми побачили цю красу і сподіваємось, що ще не раз милуватимемось цим чудовим куточком острова Гозо.

Пляжі – на будь-який смак

На Мальті пляжів у надлишку: піщаних (з білим, червоним або рожевим піском), галькових, кам’янистих, "диких" і обладнаних... Всі – комунальні. Є, звичайно, при готелях, але взяті в оренду. Інвентар – платний: два лежаки і парасоля – 12 євро. А хто не бажає платити, можна полежати на пісочку. Роздягалень на пляжах немає. Пляжний рушник можна взяти у готелі під заставу - 10 євро.

Ми побували на трьох найпопулярніших пляжах Мальти: Айн Туфіха, Голден Бей і Меліха Бей. Мені до вподоби був останній – піщаний. Саме цей пляж найкраще підходить для відпочинку з дітьми. Якщо готель розташований в одному з міст, то доїхати сюди можна міським автобусом. Вартість проїзду – 2 євро. Скажімо, від Буджибби до цього пляжу півгодини їзди. Це враховуючи зупинки.

Їжа різноманітна і порції великі

Щодо мальтійської кухні, то страви тут різноманітні і їх безліч. Популярністю користуються тунець та лосось на грилі, тушковані у вині равлики, королівські креветки у фрітюрі, мальтійський рибний суп (в якому є й креветки, і мідії).

А ще тут дуже смачний хліб фтіра та різноманітні десерти. Серед м'ясних страв обирають браджолі (рулет з тонкого шматка яловичини з начинкою), тушковане м'ясо кролика. Популярні й мальтійські равіолі з традиційним козиним сиром у томатному соусі.

На гарнір найчастіше подають рис та макарони. Особливо смачні страви, приготовлені з цвітної капусти, запеченої в хрусткому тісті з овечим сиром і курячими яйцями. Популярні також пиріжки зі шпинатом і анчоусами. А головне – порції великі!

Півтори години і ви – на Сицилії

Колись між Сицилією і Мальтою функціонував справжній міст. Відстань між ними становить 93 кілометри. Нині добратися до Сицилії можна швидкісним поромом з міста Чиркеве. Півтори години – і ви на Сицилії. Тур можна придбати за 120 євро. Але це за бажанням.

Валентина ВЛАСОВА 

Подорож до Мальти була організована Мальтійським бюро з туризму та Українським Журналістським фондом за сприяння TravelProfessionalGroup.

PROFESSIONAL GROUP (TPG)
http://www.tpg.ua/
info@tpg.ua 
01004, вул. Велика Васильківська, 34, Київ, Україна 
+38 (044) 545-44-44, (067) 502 44 60, (050) 382 08 07.
• один з найбільших туроператорів України,
• досвід продуктивної роботи на ринку туристичних послуг з 1994 року;
• більше 300 кваліфікованих, відданих справі співробітників;
• філії у 5-ти найбільших містах України;
• ексклюзивні туристичні програми по всьому світу;
• краще співвідношення ціни і якості в кожній пропозиції;
• прямі авіаперельоти, комбіновані тури;
• лояльна програма франчайзингу, юридична, маркетингова підтримка на всіх етапах; 
• надійні партнери.