Кабінет Міністрів затвердив проект будівництва комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів (РАВ) на Рівненській АЕС. Мета цього проекту — підвищити рівень безпеки експлуатації Рівненської АЕС шляхом впровадження передових інноваційних технологій з переробки радіоактивних відходів. Це дозволить вивести систему поводження з радіоактивними відходами на РАЕС на міжнародний рівень.
Впровадження комплексів з переробки радіоактивних відходів є загальноприйнятою світовою практикою. Сьогодні вони працюють практично у всіх країнах, де експлуатують атомні електростанції, — в Росії, США, країнах Європи. Експерти зазначають, що проект зі створення комплексу переробки РАВ розпочато в 2007 році спільно із Єврокомісією в рамках програми "Інструмент співробітництва у галузі ядерної безпеки". Активна фаза робіт на РАЕС вже почалася. Наразі останні технічні характеристики будівництва погоджуються з представниками Єврокомісії, а також з експертами німецької RWE. Як повідомляє інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ, комплекс складається з низки установок, які дозволять переробляти відходи, накопичені за час експлуатації енергоблоків Рівненської АЕС, а також поточні відходи атомно-енергетичної індустрії. Крім Рівненської АЕС, такий комплекс паралельно впроваджується на Запорізькій АЕС. До складу комплексу, який впроваджується на РАЕС, входять: установка з вилучення відходів із вічок сховищ твердих РАВ, установка фрагментації та сортування, установка суперпресування і системи виміру активності та дезактивації. На майданчики Рівненської та Запорізької АЕС має надійти вісім установок — по чотири на кожну станцію. Загальна вартість поставленого обладнання становить орієнтовно 22 мільйони євро. Вартість спорудження одного комплексу урядом оцінюється в 250-300 мільйонів гривень. Варто зауважити, що завод дозволить переробляти РАВ, що утворюються не лише в процесі експлуатації енергоблоків, але й при знятті їх з експлуатації. Кінцевий продукт переробки буде готовий до довготривалого зберігання та захоронення на спецпідприємствах комплексу. Як зазначають урядові аналітики, необхідність такого комплексу з переробки твердих радіоактивних відходів складно переоцінити. Особливо після продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 і №2, оскільки існуючі сховища РАВ передбачені тільки на проектний термін експлуатації. А для України продовження термінів експлуатації АЕС є стратегічно важливим завданням, яке забезпечує виробництво електроенергії на досягнутому рівні до введення нових потужностей на теплових і атомних станціях при істотно менших витратах. До речі, саме на Рівненській АЕС у 2010 році вперше в Україні отримана ліцензія на понадпроектну експлуатацію енергоблоків №1 та №2 на 20 років. Цей безцінний досвід сьогодні використовується для продовження терміну експлуатації енергоблоку №3.
