«Верес» — «Олександрія» 1:1 (1:0)
Чемпіонат України. 14 тур. 24 листопада. Рівне. Стадіон «Авангард». 1600 глядачів.
«Верес»: Кожухар, Куція ( Протасевич 75), Гончаренко, Вовченко, Шевченко, Кучеров, Кльоц, Луан (Годя 84), Дахновський (Шарай 65), Степанюк (Нонго 84), Гайдучик (Мрвальєвич 75).
«Олександрія»: Єрмаков, Кравченко (Скорко 69), Шабанов, Кампос, Мартинюк, Мишньов (Джевані 46), Калюжний, Козак (Ковалець 46), Бєляєв (Плакса 79), Філіппов (Кулаков 79), Безерра.
Голи: Гайдучик 27 (з одинадцятиметрового) — Безерра 78.
Замість свистка арбітра про початок матчу між «Вересом» та «Олександрією» в неділю о 15.30 над стадіоном «Авангард» пролунала сирена повітряної тривоги. Це був вже другий такий сигнал. Перший був за годину перед цим. Тож сотні глядачів, що вирішили присвятити вихідний день футболу, змушені були понад дві години стояти перед зачиненими воротами стадіону або блукати навколо стадіону. Футболісти і тренери, які теж, можливо, із задоволенням би погуляли, змушені були дотримуватись протоколу і сидіти в укритті. Тому вийти на поле у своєму найкращому стані командам було нелегко.
Особливо це позначилось на гостях, які прибули до Рівного у несподіваному для них статусі одного з двох лідерів чемпіонату. Саме цей психологічний тиск лідерства разом із вимушеним сидінням в укритті зумовили, як виглядає, невиразну гру гостей у першій половині матчу. Гравці «Вереса» без проблем «читали» спроби олександрійців атакувати, перехоплювали м’яч і створювали гостроту біля чужих воріт. Вже на перших хвилинах Дахновський двічі мав нагоду забити, але не зумів пробити воротаря гостей Єрмакова. Були у господарів також інші нагоди відкрити рахунок. Але зробити це вдалося лише з одинадцятиметрового після гри рукою Калюжного, який виглядав дещо розгубленим. Ще б пак — вайлуватий півзахисник, який до цього нічим не вирізнявся, був перед цим запрошений до національної збірної й проголошений футбольною зіркою!
На щастя для «Вереса», до національної команди з команди нікого не викликали, тож гравці сумлінно виконували завдання тренерів, гасаючи по полю з небаченою енергією. Після перерви, коли тренер гостей зробив заміни, рівняни відчутно втомилися, і гол у їхні ворота виглядав справою часу. Невідомо, що би було, якби господарі забили до перерви двічі, а так рахунок 1:1 виглядав цілком закономірним. Команда тренера Шандрука ще раз довела, що здатна грати на рівних і за певних умов перемагати в поєдинках проти будь-якого суперника.
Наступного разу в Рівному «Верес» зіграє офіційний матч вже наступного року. Три останніх календарних поєдинки команда проведе на виїзді. Було б непогано, щоб у цих матчах рівняни набрали кілька очок, аби навесні не думати не про те, як не вилетіти з групи найсильніших, а про те, щоб показувати ще більш якісний та видовищний футбол.
Микола НЕСЕНЮК.
