Останнім часом покупці все частіше залишають білу дрібну решту на касі. Копієчки і "двушки" навіть дитині в скарбничку не потрібні.
Справді: незважаючи на те що в однокопієчної монетки законних прав не менше, ніж у 500-гривневої купюри, білі дрібні не поважають ніде — ані на ринку, ані в кафе, ані в маршрутці, ані навіть в супермаркеті. Якщо немає можливості зняти відсутні копійки з дисконтної картки, продавці вже не вимагають 3-5 копійок з покупця. Днями в магазині сума чека склала 75,08 грн. Продавець більше для "порядку" запитала, чи є у мене 8 копійок, і, почувши негативну відповідь, дала 25 грн. здачі зі 100-гривневої купюри. "КП" вдалося знайти тільки два місця, де копійки раніше потрібні: це пошта і аптека. Цінники всіх товарів тут не круглі, а більшість покупців — люди літні, які трепетно ставляться до грошей і ретельно перераховують всю здачу. Тому одно— і двокопійкові монетки тут цінують нарівні з усіма.
