Місто Вараш дедалі частіше опиняється в центрі заплутаних політичних інтриг. Не в останню чергу цьому сприяє екстравагантна поведінка тамтешнього міського голови Сергія Анощенка.
Проблеми виборців, як то комуналка, інфраструктура, дороги, опалення — це теми другорядні і для Анощенка не дуже цікаві. Рутина, якою голова має займатися щодня, не приносить, очевидно, йому ні морального задоволення, ні електоральних дивідендів. Набагато цікавіше і рейтинговіше зайнятися питаннями глобальними. Як кажуть: великому кораблю — велике плавання. Є де розмахнутися і продемонструвати виборцям незламну політичну волю і харизму. Спершу пан Анощенко вдався до відкритого саботажу Закону України «Про декомунізацію», проігнорувавши рішення Верховної Ради України. А простіше кажучи — просто заборонив підлеглим вживати нову назву міста. Далі міський голова зазіхнув на право звільняти і призначати керівників Рівненської атомної електростанції (подробиці — в матеріалі «Коли у голови проблеми з головою»). І от остання, так би мовити, свіжа витівка п.Анощенка — призначення у Вараші відверто протиправного референдуму (юридична оцінка цього рішення — у статті «РВ» «Чи Вараш? Людей скликають на референдум»).
Все це могло б виглядати звичайним самодурством чи, на крайній випадок, недолугим самопіаром з боку пана голови, якби не одне «але». Допомагають Анощенку у його задумах досить одіозні персонажі. До редакції потрапив лист, адресований генеральному прокурору України, за підписом народного депутата Барвіненка, який слово в слово повторює висловлювання п.Анощенка на адресу керівництва РАЕС. Він просить Генеральну прокуратуру терміново притягнути до відповідальності директора рівненської «атомки» п.Павлишина, негайного звільнення якого напередодні вимагав від «Енергоатому» міський голова Анощенко. Депутат, союзник Анощенка, на додаток до вищезгаданого, ще й має безпосередній стосунок до проросійських сепаратистів. Помічник Віталія Барвіненка Олена Гліщинська була безпосереднім організатором так званої Бессарабської народної ради, метою якої було відокремлення від України південної частини Одеської області з перетворенням її в окрему республіку «Бессарабія». Олену Гліщинську разом з іще одним організатором «Бессарабської народної республіки» Юрієм Діденком було арештовано працівниками СБУ, а згодом Росія погодилася обміняти їх на українських політв'язнів Юрія Солошенка та Геннадія Афанасьєва, чим фактично визнала Гліщинську і Діденка своїми агентами.
На сайті «Посіпаки», де містяться відомості про всіх помічників народних депутатів, Гліщинська значиться помічником Віталія Барвіненка у сьомому скликанні на платній основі (2012-2014 рік, коли Барвіненко був депутатом від Партії регіонів). Цікава деталь в цій справі — за матеріалами обвинувачення Гліщинська ніби літала чартерним літаком в Москву, щоб отримати інструкції та завдаток. Літала вона не сама, а за інформацією джерел — з народним депутатом Віталієм Барвіненком. Звідки, цікаво, у міського голови Вараша Сергія Анощенка такі знайомці, як депутат Барвіненко? Чим одіозному нардепу заважає директор РАЕС Павлишин? І чи не пов'язано все це з організацією у Вараші референдуму щодо нової назви? Це тільки ті запитання, які лежать на поверхні цієї історії і які варто задати собі мешканцям Вараша та представникам правооохоронних органів. Надто все це нагадує події у Криму і Слов'янську на початку війни. І чи не постає на наших очах «Кузнецовська народна республіка»? Втім, є й інша версія подій. Банальне рейдерське захоплення РАЕС зацікавленими олігархічними групами. Адже вищезгаданого народного депутата пов'язують з екс-«губернатором» Одещини Ігорем Палицею, а через нього — з фінансовою групою Ігоря Коломойського. Тож, імовірно, дестабілізація ситуації у Вараші відбувається тільки задля того, аби прибуткове підприємство потрапило під контроль потрібних людей. Нагадаємо, що найбільш поширеною схемою подібних рейдерських атак є штучне доведення до банкрутства через призначення в керівництво підприємства «потрібної» особи. Чи не цього домагаються від НАЕК «Енергоатом» міський голова Анощенко і нардеп Барвіненко? І чи не спіткає РАЕС доля рівненського радіозаводу чи РЗВА, адже в результаті їхньої «приватизації» тисячі людей просто лишилися без роботи і будь яких засобів до існування?
