Здавалося б, усе вміщене в Кримінальному кодексі України давно вже знайшло своє відображення на практиці, і якихось нових поворотів у застосуванні його статей очікувати годі. Однак, виявляється, навіть тут можливі свої ноу-хау, нові ідеї «раціоналізаторам» підкидає саме життя. Недавно працівники СБУ в Закарпатській області розкрили серію принципово нових для України злочинів — незаконне вивезення дітей за кордон, на прохання… їхніх рідних батьків.
На початку вересня минулого року до міжнародного пункту пропуску «Тиса» на українсько-угорському кордоні під’їхав пасажирський мікроавтобус «Мерседес». 36-річний водій, мешканець Чернівців, що працює перевізником у туристичній фірмі, намагався виїхати в Італію разом зі своїми дітьми — 16-річним та 12-річним синами, однак надані ним документи не могли не викликати у прикордонників підозри. Так, у закордонному паспорті, крім хлопців, що знаходилися в салоні, була записана ще одна дитина — 12-річна дівчинка, котра виявилася молодшою від свого брата… всього на три з половиною місяці. Іншими словами, молодші діти рідними братом і сестрою від однієї матері з фізіологічних причин бути ніяк не могли. Вікову невідповідність дітей батько пояснити не зміг, а після того, як паспорт відправили на додаткову перевірку, з’ясувалося, що фотокартки дітей завірені застарілою, недійсною печаткою відділу віз та реєстрації УВС. Коли водія поставили перед цим фактом і зажадали пояснень, він одразу зізнався: хлопці — насправді не його, він лише на прохання родичів везе їх до рідних батьків, що працюють в Італії. За фактом підроблення документів та незаконного переправлення осіб через державний кордон прокуратура порушила кримінальну справу, розслідуванням якої зайнялося управління СБУ в Закарпатській області. — Спочатку до пояснень водія ми поставилися з недовірою, занадто неправдоподібними вони здавалися, — розповіли у головному відділі «К» обласного управління СБУ. — Але скоро з’ясувалося, що все це правда, слова водія підтвердили як самі діти, так і їхні родичі, що залишилися в Україні. Обидва хлопці виявилися з різних чернівецьких родин, до того вони знайомі не були. Мати 12-річної дитини колись працювала в торгівлі, затим довго була без роботи і кілька років тому, позичивши під проценти гроші, поїхала на заробітки в Італію. Легально забрати із собою сина жінка не могла: з чоловіком вони давно розлучені, а для вивезення дитини за кордон навіть у випадку розлучення необхідні нотаріально завірені дозволи обох батьків. Після того, як колишній чоловік кілька разів категорично відмовлявся дати дозвіл, мати вирішила вивезти сина незаконно — через підставних батьків. За словами бабусі, з якою в Чернівцях проживає хлопчик, спосіб і час вивезення телефоном з Італії обумовила мати дитини. Бабусі лише залишилося зробити фото онука і привести його до мікроавтобуса. Який саме період мати планувала тримати сина в Італії, невідомо, однак у будь-якому разі легально повернутися для них обох в Україну не становило б особливих проблем. Для цього слід лише звернутися в консульський відділ посольства України з проханням видати тимчасовий закордонний паспорт замість «викраденого чи загубленого»… Старший, 16-річний хлопець, не приховував, що їде в Італію на постійне місце проживання. Його мати (що теж давно розлучена в Україні) п’ять років тому вийшла заміж за італійця, добре влаштувалася й хотіла перетягнути в цю країну й легалізувати сина. Роль підсадної матері для обох хлопців виконувала дружина водія мікроавтобуса. Цікаво, що сама вона вже кілька років працює в Португалії, тому нотаріально завірений дозвіл на вивезення за кордон «своїх» дітей прислала звідти у перекладі з португальської. Як встановило слідство, паспортом із фотокартками чужих дітей займався працівник туристичної фірми, що оформлює візи для водіїв, а застарілу печатку відділу віз та реєстрації (яку давно вилучили з обігу, однак чомусь не знищили) роздобув колишній працівник одного з чернівецьких правоохоронних відомств. За нелегальне вивезення в Італію своїх дітей кожна мати мала заплатити від 2,3 до 2,5 тисячі євро… Паралельно правоохоронці зайнялися перевіркою 12-річної дівчинки, що була записана в паспорті водія мікроавтобуса як його третя дитина. Тут і з’ясувалося найцікавіше. Виявилося, що дівчинка — теж не рідна дитина водія, однак він таки зумів переправити її за кордон два місяці перед тим. Усе було здійснено за тією ж схемою (із використанням застарілої печатки та липовим португальським дозволом дружини) з однією різницею. Разом із фальшивим татусем у мікроавтобусі як сторонній пасажир їхала й справжня мати дівчинки — колишня вчителька з Чернівців, котра теж давно розлучилася зі своїм чоловіком і ніяк не могла отримати від нього дозвіл на легальне вивезення доньки. За словами водія, він благополучно довіз матір із донькою до Італії, висадив у м.Порденон, після чого спокійно повернувся додому. Слідкувати, чи діти повертаються з батьками з-за кордону, прикордонники не зобов’язані (адже дитина теоретично може залишитися там довше, наприклад, для лікування чи навчання). Головне, чи законно її вивозять, тому ніяких проблем при поверненні в Україну у водія не виникло. Справжня мати, котра зателефонувала з Італії, довго переконувала українських прикордонників, що її п’ятирічного сина везли за кордон без злого умислу. Після затримання водія мікроавтобуса працівники СБУ направили прикордонникам орієнтування — звертати особливу увагу на одиноких батьків, котрі намагаються виїхати за кордон зі своїми дітьми. І результати не забарилися. Рівно через два тижні на тому ж міжнародному пункті пропуску «Тиса» були попереджені ще дві спроби незаконного вивезення дітей. У першому випадку 56-річна бабуся із Сєвєродонецька Луганської області намагалася вивезти 13-річну внучку до батьків, що вже кілька років працюють в Італії. Офіційного дозволу на вивезення доньки за кордон батьки дати не могли, оскільки для цього необхідно звертатися в посольство України, а вони знаходяться в Італії нелегально. Тому й було вирішено піти незаконним шляхом (цікаво, що крім скріпленого простроченою печаттю фото дитини та сфабрикованого дозволу батьків у бабусі вилучили й фальшивий «пермесо» — дозвіл на працю в Італії на її ім’я). У другому випадку 47-річна бабуся з Чернівецької області також везла свого 5-річного внука до батьків в Італію. Щоправда, в її паспорті хлопчик був записаний не як онук, а як син (виходило, що жінка народила в 42 роки). Якимось чином дізнавшись, що прикордонники особливу увагу звертають на пасажирів із дітьми в мікроавтобусах, бабуся-мати вирішила перетнути кордон іншим шляхом. Водій автобуса, що їхав із Чернівців в Італію, висадив жінку з дитиною в прикордонному Чопі й найняв їм за 50 євро таксі до угорського м.Загонь (мешканці прикордонних територій, маючи багаторазові візи, нерідко возять пасажирів із країни в країну). Було домовлено, що автобус підбере обох уже після перетину кордону, адже головне по дорозі в Італію — це потрапити до Угорщини, подальші угорсько-австрійський та австро-італійський кордони прозорі, контроль там здійснюється лише вибірково. Дозволу від свого чоловіка, котрий мав виконати роль батька хлопчика, бабуся не мала, тому, щоб вирішити проблему з прикордонниками, дала водієві таксі додатково 50 доларів. Однак цей номер не пройшов, порушників затримали. Під час складання протоколу бабусі з Італії зателефонувала справжня мати дитини, котра з допомогою мобільного телефону відслідковувала їхню дорогу. Жінка довго переконувала прикордонників, що її сина везли в Італію без будь-якого злого умислу. У двох останніх випадках також порушені кримінальні справи. Всіх чотирьох дітей повернули до родичів у Чернівецьку та Луганську області, а від водія мікроавтобуса взято підписку про невиїзд (його справа вже передана до суду). У ході розслідування з’ясувався цікавий момент: бабуся із Сєвєродонецька виявилася уродженкою Луганської області, проте закордонний паспорт отримала в Чернівцях, а фотокартка її внука була скріплена вже знайомою простроченою печаткою одного з чернівецьких відділів віз та реєстрації. Тобто у всіх чотирьох епізодах мова йде про один і той же канал незаконного переправлення дітей за кордон. До речі, минулого місяця працівники закарпатського УСБУ разом із чернівецькими колегами запобігли ще одній спробі переправити в Італію дитину, на яку вже були готові фальшиві документи. Очевидно, поки існує проблема проживання батьків і дітей у різних країнах, існуватимуть і спроби її вирішити, у тому числі незаконним шляхом… Хтось може заперечити — дітей, мовляв, везуть не для сексуального рабства чи трансплантації органів, а до рідних батьків, котрі забезпечать їм набагато краще життя, ніж родичі в Україні, то що ж у цьому поганого? Але, по-перше, переправлення за кордон за фальшивими документами, часто без згоди одного з батьків і за гроші — це чистої води кримінал. А, по-друге (і це головне!), таким каналом можуть скористатися не лише рідні батьки дітей, а й міжнародні злочинні угруповання, що займаються торгівлею людьми. І чи не скористалися вже, ніхто гарантії дати не може.
