Нещодавно увесь світ, і це не перебільшення, дізнався про те, ким є керівники українських військкоматів. Перейменованих тепер по-іншому, але незмінних за своєю суттю. Виявляється, що набором українців до війська керують хабарники та моральні потвори. Чого б це раптом? Як так сталося? Як про це дізналися?
Хто викрив отих нехороших людей? Не треба лише про «журналістів-розслідувачів» — всі, хто хоч трохи тямить у підгляданнях, підслуховуваннях та стеженнях, чудово знають, що «журналісти» є лише, перепрошую, каналом для злиття інформації, яку збирають і використовують ті чи інші органи, які мають для цього необхідне обладнання та необхідний персонал. Причому органи ці можуть бути зовсім не українськими. Інакше ніяк — бо ж всі й завжди знали про корупцію у військкоматах. Це почалося не сьогодні й не вчора — ще у вісімдесяті роки минулого століття працівники військкоматів непогано заробляли на небажанні численних призовників іти воювати до Афганістану. Мені пощастило — я відслужив у війську за рік до початку афганської війни. Але ані для мене, ані для тих, кому це було дуже треба, не було секретом, кому і скільки треба дати, щоб виявитись непридатним до військової служби. Там були не лише воєнкоми, а й різні лікарі, які за гроші видавали потрібні довідки. Звісно, що про це знали і в «органах», з якими ті лікарі та воєнкоми ділилися отриманим від бідолашних призовників. Те ж саме відбувається і зараз. Повістки до військкоматів цими днями приносять ледь не інвалідам у той час як довкіл повно здоровезних бугаїв, яких ті військкомати «не помічають». Очевидно, що про заробітки на небажанні воювати знають усюди. То чому ж наші компетентні органи «прозріли» саме тепер? Відповідь проста і очевидна — слід показати принциповість і рішучість влади у «боротьбі з корупцією». Щоб красиво було і переконливо! Не знаю, хто саме відбирав отих персонажів, що потрапили під роздачу. Знаю лише, що вибір у них був величезний. Обирали одного із сотні. А всім іншим слід було зробити висновки. Які саме? Не знаю. Можливо, не купувати нерухомість в Іспанії невідомо через кого, а робити це іншим способом. Не бити підлеглих кийками, а чимось більш гуманним… Варіантів повно. До чого це все призведе? Ні до чого! Пригадуєте відносно нещодавнє затримання голови Верховного суду? Ну і що з того? Коли його судитимуть і хто саме це робитиме? Думаю, що ніколи і ніхто. Бо якщо робити все як слід, то судити і саджати слід всіх без винятку суддів, прокурорів, слідчих разом із начальниками та працівниками виправних колоній та слідчих ізоляторів. Там теж страшне що робиться. А де взяти інших? З вулиці, як депутатів від «Слуги народу»? Так не вийде, бо ті, хто «з вулиці», або виявляться ставлениками «колишніх», або стануть ними щойно побачать валізу з хабаром. Тому й немає у нашої влади іншого виходу як періодично «прозрівати», виставляючи напоказ кількох невдах, які чи то не поділилися, чи то ще щось не так зробили. А ми будемо це все обговорювати, потихеньку збираючи гроші на хабар чи то слідчому, чи то судді, чи то воєнкому, чи ще кому. Бо ж нам пояснили, як все це працює. Головне — знати кому і як занести. Ну і не втрапити на очі владі у коротку мить її «прозріння». Дуже коротку…