Життєвий шлях героя
Вадим Данилець народився 8 серпня 1996 року у селі Гута. Змалку був активним, займався армспортом та легкою атлетикою, мав спортивні досягнення. Після школи навчався на електрогазозварювальника у Рівненському технікумі, працював будівельником за кордоном.
Вибір захищати Батьківщину
24 лютого 2022 року, перебуваючи у Литві, Вадим одразу повернувся в Україну, щоб стати на її захист. Спочатку служив у ТрО Костополя, а згодом підписав контракт із 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою.
Бойовий шлях
– Харківщина — біля м. Стове
– Донеччина — участь у звільненні Мар’їнки
– 11 грудня 2022 — важке поранення правої руки, але після лікування повернувся на фронт
– Бахмутський напрямок — з побратимами захопив два танки ворога
– Курський напрямок — виконував обов’язки розвідника та водія, рятуючи побратимів під обстрілами
– За два тижні до загибелі отримав звання сержанта
Останній бій
2 червня 2025 року Вадим загинув на Сумщині. Останній дзвінок матері був 1 червня: «Мамо, передзвоню завтра…» Але цього разу завтра не настало.
Нагороди та пам’ять
Медаль «За зразкову службу» (наказ Міноборони №2100 від 06.12.2024)
«Він був світлою людиною з золотими руками, другом для всіх. Мріяв стати ветеринаром — тварини його обожнювали», — згадує хресна.
Прощання з героєм
Костопіль
▪ 09:10 — похоронний кортеж рухатиметься вулицями Рівненська — С. Руданського
▪ 09:20 — загальне прощання на майдані Т. Шевченка
Село Гута
▪ 13:20 — літія вдома (вул. Центральна, 60)
▪ 14:00 — похоронний чин у храмі
▪ Поховання на місцевому кладовищі
