Відтепер на інвалідних візках по місту їздитимуть не лише люди, а й собаки. Двоє бродячих псів, яких збили машини, уже користуються колесами замість ніг. А незабаром може з'явитися кілька десятків таких собак-інвалідів. Ідея пересадити тварин на візки належить Рівненському обласному благодійному фонду "Умка". За сім місяців активісти фонду доглянули за 180 безпритульними собаками. При цьому коштів ні з бюджету міста, ні від спонсорів не отримали.
— Я навіть не хочу звертатися за допомогою до чиновників, — розповідає засновник фонду Андрій Прокопчук. — Коли почну ходити по кабінетах і збирати сотні довідок, листуватися із прокуратурою і КРУ, часу на самих тварин не залишиться. А вони — це головне у цій справі. Я навіть роботою свою опіку над тваринами не можу назвати, це задоволення для душі. Найгірше, коли ти розумієш, що не можеш тварині допомогти. А все інше — дрібниці. Хоча я, по правді, собак не люблю — просто мені соромно перед ними за людей. Хоча Андрій Прокопчук і стверджує, що собак не любить, у самого їх аж три: такса і дві "дворняги", яких чоловік врятував від смерті — в обох були перебиті лапи. Нині Рябчик і Михайлич слідом ходять за господарем, як і кілька безпритульних, якими на сьогодні опікуються у фонді. Андрій каже, що виховує тварин суворо, проте із ласкою. Вони у нього слухняні і на проїжджу частину ніколи не вибігають. — Зараз тримаємо три собаки, а зранку було шість. Решту забрали люди, — продовжує розповідь Андрій. — Зазвичай про безпритульних собак мені розповідають ті, хто за ними доглядає. Це закономірність — у кожному подвір'ї є одна-дві людини, які небайдужі до тварин. Коли приходить виклик, я одразу ж виїжджаю. Виловлюю тварин, у фонді ми їх стерилізуємо, якщо є травми, то оперуємо, а після реабілітаційного періоду відпускаємо. Після стерилізації собаки відходять близько одного-двох тижнів. У цей час ми їх годуємо, оглядаємо рани, стежимо, аби їм було комфортно. Щоб за тридцятиградусної спеки тварини могли себе нормально почувати, привіз з дому кондиціонер. Щоправда, тепер сам змушений ночувати в офісі — вдома нестерпно спекотно. Єдине, що у нинішньому приміщенні не досконале — це вентиляція. Аби аміак добре виходив, потрібно, щоб витяжка була знизу. Усі нюанси будуть враховані у новому будиночку. Новий будиночок — це старий причеп від вантажівки, який пан Андрій оббив пінопластом. У приміщенні, де житимуть собаки, уже стоїть 30 вольєрів. Тепер чекає, поки привезуть із Угорщини вентиляцію і кондиціонери, а тоді лише облаштовуватиме самі клітки. Чотири вольєри відрізняються від інших — їхнє дно виїжджає. Це для того, пояснює Андрій Прокопчук, щоб можна було легко працювати із собаками, які самостійно не можуть рухатися. Проте на самій "лікарні" для тварин Андрій зупинятися не збирається. На своїй території, поблизу складів на Нижньодворецькій, чоловік планує облаштувати комплекс будівель, аби фонд міг реалізовувати усі свої плани. А поки що Андрій із задоволенням показує операційну. Стіл, який коштує приблизно 20 тис. грн., чоловік зробив самостійно. А за операціями, які проводили у фонді, стежила… відеокамера. — Усі наші операції ми записуємо, — коментує пан Андрій. — Я, звісно ж, під час оперування участі не беру. Хіба що збоку спостерігаю і відношу та приношу собак. Взагалі ідея утворити "Умку" спала мені і моїй добрій знайомій — ветеринару Наталії Євсович. На жаль, нині ми з не співпрацюємо, тож фонд шукає нового ветеринара. Зрештою, лікаря знайти не важко. Важче із ліцензією. Проте у майбутньому я ще хочу відкрити оптову ветаптеку, аби люди, особливо ті, у кого невеликі статки, могли якісно доглядати за своїми улюбленцями. У звичайних міських ветеринарних аптеках націнка — у 2,5-3 рази. Те, що насправді коштує 14 грн., продають за 35. По подвір'ю бігають два собаки на інвалідних візках. За спритністю вони майже не відрізняються від здорових тварин. — Машка у нас безпритульна, — розповідає Андрій, гладячи собаку. — У неї перебитий хребет. Якби не одна жінка, що взялася доглядати за нею, тварина не вижила б. А так ця пані дізналася про нас і ми вирішили допомогти. Я уже давно бачив інвалідні візки для тварин, проте той, що зробив я, відрізняється перш за все тим, що він набагато легший і, на відміну від заводських, не регулюється, а зроблений саме під тварину. Собаці на такому візочку легко пересуватися. Зараз спека, то ми випускаємо візочників гуляти лише вранці та ввечері, а решту часу вони лежать у будиночку, де їх охолоджує кондиціонер. Машу, до речі, сьогодні забирають додому. Її погодилася взяти жінка, котра доглядала за нею до того. Зараз шукаємо господаря ще для одного собаки — Енті. Загалом я хочу допомагати не лише безпритульним, а й домашнім тваринам. Якщо у людей є улюбленці, які не можуть ходити, я з радістю за свою кошти зроблю їм візочки. Єдине, що мене завжди дивує, це цинізм людей. Вони люблять собак на дивані. Не раз мені дзвонять: Андрію, приїдь забери собаку, а то вона так мучиться, що у мене серце крається. Я кажу, ну якщо крається, то привезіть самі мені. Проте одразу ж чую тисячу причин відмови. А собаки як діти. Вони настільки довірливі і віддані, що після того, як уже восьмий місяць за ними доглядаю, погіршив свою думку про людей. По місту бігають 120 стерилізованих "умківських" собак. Із рожевими кліпсами. Окрім того, близько 60 є тих, кого Андрій і його помічники врятували від травм. Після реабілітаційного періоду Андрій відвозить тварин туди, де їх відловлював. Проте багато з них, зізнається, повертатися із затишного будиночка не хочуть. Особливо важко було прощатися із тваринами взимку. Але утримувати притулок Андрій поки що не може. Каже, фінансово це не під силу. — Нині навіть муніципальна організація "Під егідою" не може зібратися із силами, щоб довести до ладу притулок, — пояснює Андрій. — Звісно, не можна говорити, що держава і міська влада у плані захисту собак не старається, проте з їхньої роботи поки що толку мало. Мене дивує, що на огорожу вони витратили кілька десятків тисяч гривень, а на собак і досі капає дощ, бо немає хорошого даху. Як на мене, цій організації потрібне ліпше керівництво. І я, до речі, був би радий, якби ми співпрацювали. На жаль, нині наші відносини не налагоджені.
| |
 | Фото Андрія Матвіїва |
