Другий рік поспіль бібліотекарі області обирають книжки, яким вони дають почесне звання «Краща книга Рівненщини». Цього разу авторів різних видань нагороджували аж в 11 номінаціях. І, як і раніше, більшість книжок-лауреатів є своєрідними «самвидавами» — книжками, виданими авторами за свій рахунок і для задоволення власних амбіцій — без участі професійних видавництв та продавців, котрі завжди були визначальниками успіху будь-якої літератури.
У конкурсному відборі, згідно з положенням про конкурс, взяли участь книги, які вийшли друком впродовж останніх п’яти років. Загалом переможців методом анкетування визначали майже 15 тисяч працівників і читачів міських та сільських бібліотек, викладачів навчальних закладів, представники виконавчого й управлінського апаратів. Остаточне рішення виносило журі. Найпочесніше звання «Краща книга Рівненщини, що з’явилося у роки незалежності України» (цю номінацію приурочили до 20-річчя Незалежності) дісталося завідувачу кафедри журналістики та літературознавства Острозької академії Ярославу Поліщуку, який ще у 1998 та у 2009 роках (доповнене перевидання) представляв збірку історичних нарисів «Рівне. Мандрівка крізь віки». Серед «Кращих видань з мемуаристики та документалістики» журі обрало науковий довідник «Реабілітовані історією. Рівненська область» у 2-х книгах, над яким працював історик Андрій Жив’юк. Подібні видання, в яких йдеться про «злочини комуністичного режиму», існують в усіх областях. Інша доволі велика книга також довідникового характеру «Історія театрального мистецтва Рівненщини» від актора Ігоря Жилінського стала «Кращим історико-краєзнавчим виданням». На 600 сторінках цієї праці, яку презентували до 70-річчя обласного драматичного театру, автор розповідає історію театрального мистецтва в Рівному, зокрема, й у дорадянський період. Дослідник мистецького життя області Богдан Столярчук, який допомагав створювати книгу про театр, свою іменну відзнаку отримав у номінації «Краще довідкове видання» за альманах «Художники Рівненщини». Ледь не єдиною «кращою книгою», в якої є шанс знайти свого більш-менш масового читача, став пригодницький двотомник про острів Пасхи «Подорож на Пуп Землі» молодого письменника Максима Кідрука. Як і у своїй першій літературній роботі «Мексиканські хроніки», автор описує збирання грошей на поїздку, іншу підготовку та саму подорож на відомий острів. Видання побачило світ у столичній друкарні «Нора друк» з «фантастичним», як для місцевих самописців накладом — чотири тисячі екземплярів. Книга перемогла у номінації «Краще видання для молоді та юнацтва». Вдруге поспіль нагороду від бібліотекарів отримує невтомний фотограф і видавець Олександр Харват. Але якщо минулого року у номінації «Краще поліграфічне видання» переміг його популярний серед рівнян фотоальбом «Рівне на межі тисячоліть», то цього разу журі конкурсу відзначило більш науковий збірник світлин «Культурна спадщина Рівненського краю», над яким разом з Харватом працював автор тексту, краєзнавець Микола Бендюк. Художниці Наталії Велігурській грамоту «Краще художнє оформлення книги» вручили за ілюстрації для дитячої книжки «Мур-ням-ням». В інших номінаціях тріумфували або члени Спілки письменників, або наближені до неї автори. У номінації «Краще прозове видання» переміг костопільчанин Святослав Праск — націоналістичний письменник, відомий книгою про Романа Шухевича. Цього разу відзнаку здобула його трилогія про поліських селян та комуністичний режим «Столочене жито». «Кращою поетичною збіркою» визнали поезії «Зозулі мого саду» Неоніли Диб’як, «Кращою книгою для дітей» — «Зайчикову читанку» від Любові Пшеничної. А «Кращим літературним дебютом» журі обрало повість-казку «У країні білих дзвіночків» сарненського юного «просвітянина» Петра Катеринича. Цікаво, що серед переможців не виявилось книг, які мали відносний успіх з продажів у книгарнях — ані Миколи Несенюка і його «Рідного міста», тисячний наклад якого продався за півроку, ані збірки поезій Андрія Пермякова «Сквозь», яку реалізатори у свій час називали найбільш запитуваною серед місцевих авторів. Немає у переліку «кращих книг» і жодного твору єдиного відомого в Україні рівненського автора Олександра Ірванця, ані костопільського автора Олександра Намозова, книги якого про розвідника Кузнецова, УПА та політика Жириновського щедро представлені у місцевих книгарнях.
