Одружившись, ми змушені були виїхати із сільської місцевості, оселились у Рівному, адже занепала «сільська економіка» не дає жодних можливостей для життя. Влаштувались на роботу, народили сина, якому зараз 8 місяців.
Одружившись, ми змушені були виїхати із сільської місцевості, оселились у Рівному, адже занепала «сільська економіка» не дає жодних можливостей для життя. Влаштувались на роботу, народили сина, якому зараз 8 місяців. Звісно, маємо потребу в житлі, якого самі не в змозі купити, а коли звернулись у соціальну службу молоді для надання нам, як молодій сім’ї, кредиту, почули відмову, бо не маємо місцевої прописки. Але ж закон говорить про те, що кожна молода сім’я має право на кредит, чи не так? Образливо, невже ми, проживаючи у Чорнобильскій зоні (всі маємо посвідчення третьої категорії), маючи 8-місячну дитину, не заслуговуємо хоч на якусь підтримку? Ю.Влощинська, м.Рівне. Коментує адвокат Олександр Бражніков: — Кредитування молодіжної житлової програми — явище для нашого суспільства нове і ще мало перевірене практикою. Держава, розуміючи, що вона надалі неспроможна продовжувати розпочату за радянських часів політику безкоштовного надання житла, намагається знайти інші шляхи вирішення житлової проблеми. Одним з них і є спроба запровадити систему кредитування будівництва власного житла молодими сім’ями. Хочу підкреслити — саме кредитування, а не безповоротного надання для цього коштів. Принципова різниця між цими двома поняттями полягає в тому, що перше передбачає повернення отриманого кредиту. Хоча завдяки виділеним під цю програму державним коштам плата за користування кредитом буде відчутно меншою, ніж при звичайному банківському кредитуванні, а строк його погашення значно більшим, але отримана сума врешті-решт повинна бути повернута. В цьому і криється причина низки вимог до майбутніх учасників програми, лише однією з багатьох із яких і є необхідність проживання за місцем кредитування. Погодьтесь, кредитор, який надає у позику чималі кошти на значний термін, мабуть, має право знати місце проживання свого боржника. Уявіть собі: в разі відмови від вимоги кредитування за місцем проживання можуть бути створені формальні умови для отримання кількох, а то і безлічі кредитів в різних місцях і регіонах країни, як тоді контролювати цей процес? Є й інші, не менш серйозні проблеми на шляху отримання кредиту під будівництво житла. Однією з вимог щодо кандидатів на таке кредитування є встановлення юридичного факту «потреби в житлі», тобто, щоб за місцем реєстрації молодої сім’ї на кожного її члена припадало менше встановленої мінімальної норми житлової площі, а також факт перебування на черзі для поліпшення житлових умов. Боюся, що і цим вимогам сім’я Влощинських навряд чи відповідає, а тому навіть при реєстрації свого місця проживання в Рівному навряд чи полегшить шлях до бажаного кредиту. Таким чином, лише за наявності цих і деяких інших факторів можна претендувати на участь у державній програмі. Це деякою мірою справедливо, тому що інакше скористатися пільговим (за рахунок участі державних коштів) кредитуванням зможуть і цілком заможні молоді сім’ї, які або вже мають власне житло, або мешкають разом з батьками у цілком пристойних умовах. Наскільки мені відомо, бажаючих скористатися пільговим кредитуванням є немало, і при формуванні черги на отримання такого кредиту до кандидатів висуваються певні умови. Якщо усі вони будуть виконані, а у задоволенні бажання взяти участь у цій програмі буде відмовлено, я б радив звернутися до юристів для обговорення питання про оскарження такої відмови в суді, хоча на даний час судова практика нашого регіону поки що не знає таких справ.
