Як і вся економіка, українська банківська система продовжує перебувати в стані перманентного стресу. У той час як ситуація з ліквідністю потроху почала поліпшуватися, зростання неплатежів за кредитами, позахмарні суми збитків і загроза появи нових відверто популістських ініціатив парламенту не дають можливості банкірам спати спокійно.
За останніми даними, опублікованими НБУ зі значною затримкою, у липні депозити населення в банківській системі зросли на 2,2 млрд. грн. Таким чином, починаючи з квітня, коли відновився приплив депозитів, приріст досяг майже 10 млрд. грн. (5,1%). Проте на тлі зростання девальваційних очікувань населення вклади в гривні в липні скоротилися на 1,5% порівняно з червнем, а вклади в іноземній валюті — зросли на 3,1% (у доларовому еквіваленті). Водночас депозити юросіб продовжують неухильно скорочуватися (у липні — на 1,3 млрд. грн., а сумарний відплив за січень—липень становив 25,8 млрд. грн., або 18%). Компанії «доїдають» свої «запаси», фінансуючи поточну діяльність. Хоча зовні все не так уже й погано: кредитування юросіб у національній валюті — це єдиний сегмент кредитного ринку, де зберігається позитивна динаміка. Обсяг таких позик за останні сім місяців зріс на 12%. Але це навряд чи свідчить про пожвавлення кредитної активності: левову частку виданих позик становлять позики держбанків держпідприємствам (”Нафтогаз», вуглевидобувні компанії, авіабудівні підприємства) за рахунок емісійних ресурсів НБУ. Загальний обсяг банківських кредитів у липні практично не змінився, а з початку року банки скоротили кредитний портфель на 2,6%. Практично усі фінустанови припинили кредитування населення, у результаті чого обсяг кредитів фізособам за січень-липень поточного року зменшився на 10%. Останнім часом дедалі частіше звучать на адресу банків обвинувачення в тому, що вони не кредитують реального сектора економіки, попри значну надлишкову ліквідність. Справді, станом на кінець липня загальний обсяг коштів банків на коррахунку в НБУ становив 24,6 млрд. грн., більш як удвічі перевищуючи рівень обов’язкових резервів (11,6 млрд. грн.). Проте ліквідність — далеко не єдиний чинник, який впливає на прийняття рішень про видачу кредитів. Ще важливіші якість активів і основні індикатори стану економіки (зростання ВВП, інфляція, обмінний курс). Тож поки обсяг неплатежів за вже виданими позиками продовжує зростати, а девальваційні очікування — посилюватися, очікувати на повномасштабне поновлення кредитування складно. Та й ситуація з ліквідністю й досі залишається невизначеною. В останні місяці основний приплив депозитів припадав на короткострокові (до шести місяців) вклади. Тому навіть невеличке «загострення» в економічній або політичній сфері може стати тим детонатором, що спричинить чергову хвилю «втечі» депозитів. Утім, ситуація в Україні не є унікальною. Наприклад, активи Федеральної резервної системи (центробанку США) за останні два роки збільшилися практично втричі. І основна частина цього збільшення припала на кредити банкам (а також на купівлю недержавних цінних паперів). А в зобов’язаннях самої ФРС за той самий період різко зросла частка депозитів банків. Тобто американські банки воліють зберігати кошти на коррахунку в центробанку, намагаючись уникати кредитних ризиків, що найчастіше оцінюються як надто високі. Схожа ситуація спостерігається також в єврозоні. Головною проблемою для банків залишається зростання обсягу прострочених кредитів. За даними НБУ, на кінець червня частка проблемних позик (які класифікуються як «сумнівні» і «безнадійні») у загальному кредитному портфелі банківської системи становила 5,6%. Реальні ж обсяги прострочення, скоріше за все, набагато вищі. Різке збільшення обсягу проблемних кредитів стало головною причиною масштабних збитків банків цього року. На кінець червня сумарні втрати банківської системи становили 14,3 млрд. грн. (причому більш як половина цих збитків (7,6 млрд.) припадає на два проблемні банки — Укрпромбанк і «Родовід Банк»). Кількість збиткових фінустанов у другому кварталі зросла з 41 до 64. У першому півріччі обсяг сформованих банками резервів під проблемні кредити збільшився майже вшестеро порівняно з аналогічним торішнім періодом і становив 32 млрд. грн. Але тут також не все однозначно. Деякі банки, попри високу частку проблемних кредитів, не формують резервів у достатньому обсязі і декларують прибуток. Тоді як інші — використовують більш консервативний підхід, формуючи великі резерви. Таким чином, опубліковані показники прибутків і збитків далеко не завжди свідчать про реальне фінансове становище банку. На завершення — кілька слів щодо найгарячішої банківської теми. Після кількох місяців зволікань у червні було нарешті запущено механізм рекапіталізації проблемних банків державою, і три банки вже почали цілком або частково виконувати зобов’язання перед клієнтами. Проте проблеми і тривоги залишаються. По-перше, як і раніше, не вирішено питання з банками «Надра» і Укрпромбанк, сумарний обсяг депозитів фізосіб у яких становить близько 15 млрд. грн. По-друге, існують припущення, що в деяких банках мали місце факти виведення активів (наприклад, через видачу пов’язаним особам кредитів, які, вочевидь, не буде повернуто). По-третє, унаслідок стрімкого зростання простроченої заборгованості кількість проблемних банків, ймовірно, збільшуватиметься. Тому пошук і реалізація ефективних рішень для цих установ (рекапіталізація, банкрутство або реорганізація і злиття) — ключова умова для підтримання довіри до всієї банківської системи.
