Куди спрямований зовнішньополітичний вектор держави?

Науковий семінар, що відбувся минулого тижня на базі Рівенського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету та мав на меті обговорити проблеми і перспективи української зовнішньої політики, проходив у дещо напруженій атмосфері війни в Іраці.

3 хв. читання

Науковий семінар, що відбувся минулого тижня на базі Рівенського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету та мав на меті обговорити проблеми і перспективи української зовнішньої політики, проходив у дещо напруженій атмосфері війни в Іраці. І саме військова операція на Близькому Сході, рішення парламенту України відправити батальйон хімзахисту до району бойових дій підтвердили актуальність та необхідність обговорення порушених на семінарі питань.

У науковому семінарі взяли участь науковці та викладачі з академічних установ і навчальних закладів України. Зокрема, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу всесвітньої історії та міжнародних відносин Інституту історії НАНУ Степан Віднянський, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних комунікацій і зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Євгенія Макаренко, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Володимир Фісанов, а також вчені з Львівського, Одеського і Донецького національних і Волинського державного університетів.

І рівенські вчені «були на висоті». А начальник управління облдержадміністрації Валентин Ярощук, наприклад, присвятив свій виступ інформаційним аспектам національної безпеки України. Пошукувач Рівенського інституту слов’янознавства Віталій Терещук висвітлив проблему Інтернет-ЗМІ як елементів медіа-простору України. Професор цього ж інституту Євгенія Тихомирова зупинилася на аспектах ролі держави у піар-підтримці сучасних світових інтеграційних процесів.

Під час зустрічей із журналістами учасники семінару виклали свою одностайну думку: Україні врешті-решт потрібно чітко визначитись із своїми зовнішньополітичними орієнтирами.

— Сама по собі багатовекторність не є поганою, — вважає одеський професор Олег Дьомін.— Нічого поганого немає у тому, що ми хочемо жити у добрих стосунках із сусідами. Проте сьогодні українська дипломатія нагадує випускника школи, котрий, отримавши всі п’ятірки, хоче вступити до університету, проте ніяк не може визначитися зі своїми професійними нахилами.

Вчені досить критично оцінили рішення Верховної Ради України про направлення до Кувейту батальйону хімзахисту.

— Мої колеги були одностайними в тому, що таке рішення може спричинити серйозні наслідки, — розповів кореспонденту «РВ» рівенський професор Сергій Троян.— На жаль, участь України у військовому конфлікті може бути неоднозначно оцінена іншими країнами. Прикро також і те, що, незважаючи на істотні світові інтеграційні процеси, форми і методи вирішення конфліктів залишаються старими — переважає «право сильного». ООН не знаходить важелів для врегулювання міжнародних проблем і дискредитує себе.

Поділитися цією статтею