Свіжообраний президент України настійливо вимагає звільнити чинного генпрокурора. У відповідь наш Юра мовчить, міцно тримаючись за крісло і, не виключено, пристебнувшись до цього крісла ременями безпеки. Бо ж ніхто не знає, якої сили буде поштовх, яким його таки випхнуть із генпрокурорів.
Та це деталі. Набагато цікавішим є те, що буде далі. Куди вирушить наш Юра після неминучого звільнення? Передбачити це неможливо, бо передбачати можна дії політиків, які мають хоч якісь принципи та переконання. У Юри ці переконання змінюються разом із зміною влади. А оскільки до влади у нас зазвичай потрапляли люди суворі та серйозні, до них дуже легко було прибитися майстру розповідати байки та анекдоти. Саме це наш Юра вміє найкраще. Про інші його вміння чути не доводилося. Погодьтесь, ніщо так не зміцнює стосунки як вдалий жарт у добрій компанії після трьохсот грамів. Коньячку, горілки, віскі або чаю, якщо це компанія непитущого Рината Ахметова. І все було б для Юри добре, якби президентом став хто завгодно, окрім нинішнього. Тому що теперішній президент, на відміну від Юри, не любитель розповідати анекдоти, а професіонал! Скільки він цих анекдотів розповів самому Юрі на численних гульбищах, розважаючи присутніх за чималі гроші! І навіщо професіоналу аматор, перед яким ще півроку тому нинішній президент танцював на корпоративі? Тому непросто буде Юрі знову повернутися до владних вершин. Хоча він буде намагатися, не сумнівайтесь! І не дивуйтесь, коли побачите Юру в компанії тих, кого він раніше обзивав нехорошими словами та обіцяв посадити. Йому не вперше. Запитаєте, що у цьому важливого? Хіба має значення для долі країни політична кар’єра спритного анекдотчика з Рівного? Упевнений, що має. Бо коли ми таки не побачимо Юри у владі після виборів до Верховної Ради, значить, в країні справді щось всерйоз змінилося. І надалі влада дуритиме нас професійно, а не абияк, як дотепер.