Знову в Рівному обговорюють черговий захід міської влади. Проект «Стань Гогеном за 90 днів», можливо, ще не знайшов усіх своїх прихильників, але заінтригував багатьох.
Наприклад, тим, що брати участь у ньому зможуть лише ті, кому виповнилося… 18 років. Із чим це пов’язано, ми вирішили розпитати автора задуму — заступника міського голови Галину Кульчинську: — Цей проект спрямований на дорослих, але юних душею людей. Ми хочемо дати можливість рівнянам внести у своє життя елемент щастя і радості від можливості спробувати себе у незвичному амплуа. Наприклад, художника. Для цього їм потрібно мати лише трохи натхнення, бажання і час. Усім бажаючим буде забезпечено по 90 безкоштовних занять у художній школі за рахунок міста, а наприкінці травня ми плануємо провести виставку найкращих робіт. — А в який час будуть відбуватися ці заняття? — Справа в тому, що переважна більшість дітей навчаються у нашій художній школі після обіду. Власне, це логічно, бо до обіду вони вчаться у звичайній школі. Але виходить, що зранку художня школа простоює. Подумалося: шкода, що такий величезний ресурс марнується. Як би можна було його задіяти? Тут і згадала про Гогена який нібито у 40 років зайнявся професійним малярством. Подумалося, а чому б не залучити дорослих? Тим паче, що на Заході це дуже поширена практика, коли дорослі люди починають вчитися малювати. Однак коштує це, наприклад в Америці, просто шалених грошей. А ми у Рівному вирішили зробити все безкоштовно. Хоча, чесно кажучи, дирекція художньої школи була спочатку проти. — Чому? — Ну, все ж таки, це дитяча школа, а тут прийдуть дорослі. Однак ми швидко порозумілися. При цьому я дізналася одну цікаву річ. Виявляється, коли наша художня школа чи музичні школи пробують наблизитися до учнів і починають проводити заняття для них не у власних приміщеннях, а у приміщеннях середніх шкіл (привозять туди музичні інструменти, мольберти, відряджають викладачів), то усі такі заняття там дуже швидко завершуються нічим. Діти перестають відвідувати. — І з якої причини? — Виявляється, що бракує атмосфери. Нема того запаху фарб, як у художній школі, нема звуків музики з інших класів, як у музичній школі. Немає чогось невловимо важливого, без чого дітям стає нецікаво займатися. — До речі, чому, якщо місто утримує такі заклади, як художня та музичні школи, існує ще й додаткова, батьківська плата за навчання? — Згадайте, що уроки музики були платними завжди. Навіть при соціалізмі за СРСР, і я, наприклад, не могла собі дозволити займатися на фортепіано. Але я кажу це не у виправдання теперішнього стану речей, бо загалом він задовільний: місто забезпечує школам естетичного виховання оплату усіх комунальних послуг, утримання споруд і ще й до того ж -заробітну плату викладачам. Наприклад, сьогодні найдорожчою, як і колись, є плата за фортепіано, але вона становить лише 80 грн. на місяць. У перерахунку на радянські ціни це було б десь 8 крб. А тоді, здається, це коштувало 12 крб. Так-от, якби не доплата з міського бюджету, то платити батькам довелося б сьогодні не 80, а 400 грн. Тобто у п’ять разів більше. А так мені здається, що сума посильна. З іншого боку, це теж елемент атмосфери. Якщо ти не платиш, то дитина твоя й не цінує тих занять. Хіба ні? А треба, щоб і цінувала, і старалася, і хотіла чогось досягнути. Ми, до речі, щоб стимулювати їх іще більше, власне, й придумали фестиваль «Бурштинові нотки» — саме для тих дітей, які займаються академічним музичним мистецтвом. Причому фестиваль — всеукраїнський і з дуже серйозним журі. — Він відбудеться у грудні, до дня Святого Миколая, а що чекає нас найближчим часом? — По-перше, я ще раз запрошую усіх бажаючих із числа дорослих зробити крок назустріч власній мрії і спробувати навчитися малювати. Хай не як Гоген, а хоч трохи. І по-друге, я анонсую унікальну подію, яка незабаром відбудеться в Рівному за підтримки міської влади: ми запросили до Рівного відомого російського педагога — новатора, скрипаля і викладача музики Степана Мільтоняна. І 7 жовтня він приїде, щоб провести у Рівному свій триденний майстер-клас. По-перше, для всіх, хто грає на скрипці, а крім того, для всіх, хто не грає, але хотів би навчитися. — Як так? — Мільтонян впевнений, що на скрипці може грати кожен. І що навчитися грати на ній — для душі чи для себе, як Шерлок Холмс чи доктор Хаус, зовсім не складно. До речі, ідея запросити Мільтоняна до Рівного належить рівненській журналістці Валентині Романюк (”Радіо Свобода”), яка сама навчилася грати на скрипці зовсім недавно. Власне, в цьому і є одне із завдань майстер-класу — показати, як можна швидко навчитися грати на скрипці. Я навіть подумала, може, й мені спробувати? — Ну, що ж, бажаю вам удачі! — Дякую, а всім читачам — віри в себе, позитивного настрою та успіхів у всьому.
