Відомий актор і режисер Анатолій Хостікоєв разом із акторами — своїми родичами та кумами — минулої неділі показав Рівному оригінальний сімейний проект «Сеньйор з вищого світу».
Анатолій Хостікоєв давно вже грав у цій виставі, тому її обрання саме для сімейного проекту дивним не здається. Тільки тепер Хостікоєв — постановник і виконавець головної ролі Леонідо Папагато. Хто це такий, глядач вже знав з фільму «Мільйон у шлюбному кошику» з Олександром Ширвіндтом і Софіко Чіаурелі. Але сучасний український варіант примусив «піти покурити» не лише авторів фільму, але й інших російських комедіографів, які привозили свої вистави у Рівне. По-перше, вразили справжні театральні декорації, що відтворювали італійську квартиру десь 60-х років минулого століття. По-друге, гра акторів, а це вже розмова окрема. Ольга Сумська — Валерія Папагато — вічно незадоволена своїм чоловіком, Леонідо Папагато-Хостікоєвим, котрий працює «сеньйором з вищого світу« — краде з офіційних прийомів делікатеси, аби прогодувати свою родину. Все в цій родині стає з ніг голову, коли Папагато створює фіктивний комітет допомоги бідним родинам, до яких приписує й свою. І тепер Валерія, її сестра, чуттєва театралка Матільда (Наталія Сумська, дружина Хостікоєва), донька Фіорела (Дарина Мамай, донька Наталії), залицяльник Валерії Антоніо (Віталій Борисюк, чоловік Ольги), дрібний злодюжка Бенюто (здогадайтесь хто) покривають сеньйора Папагато, котрий сподівається отримати від членів комітету кругленьку суму. (До того ж, у виставі задіяні батьки сестер Сумських, колишня дружина Хостікоєва, його син, Євген Паперний та інші актори). Всі ці покривання призводять спочатку до нестримного сміху в залі, а потім і до повної істерії як серед глядачів, так і на сцені. Особливий шок викликають сцени повного оголення плейбоя Борисюка та справляння природних потреб на сцені у нічний горщик. «Апофеоз нашого апогею« настає, коли у третій дії вдруге на сцені з’являється Богдан Бенюк, видаючи себе за лікаря. Тут вже самі актори не можуть стримати сміху. Закінчилась ця весела історія «хепі-ендом» — одруженням. Актори після довгої «коди» пішли витирати піт, а глядач — сушити заплакані від сміху очі. Виконавиця головної ролі Ольга Сумська першою виставою у великому гастрольному турі залишилася задоволена. — Поставили ми п’єсу за надзвичайно короткий термін — два с половиною місяця. Важко було зібрати всю сім’ю, прислухатися до кожного. Було непросто, але ми змогли це зробити, висловивши свою повагу до династії. — Те, що на одній сцені збиралися колишні дружини та чоловіки, не заважало? — Це підігріває інтерес до вистави — перші кілька хвилин глядач намагається з’ясувати, хто кому ким приходиться: ага, це перший чоловік Сумської, а це — другий, головне — не сплутати. — Граючи у цій виставі, не боїтесь, що глядач буде порівнювати вашу гру з Софіко Чіаурелі? — Нас більше порівнюють з театральною виставою Володимира Оглобліна (вона йшла двадцять років тому на сцені театру ім. І. Франка — А.М.), з тодішніми виконавцями — Валерієм Івченком. Хостікоєв тоді грав Антоніо, якого зараз грає мій чоловік Віталій Борисюк. — В тому варіанті теж були сцени стриптизу Антоніо чи справляння природної потреби на сцені? — Звісно, трохи ми добавили. Ми свідомо йшли на це шокування — такі собі прийоми шоу-бізнесу. У питанні, чи знімати Борисюку труси на сцені, крапку поставила його теща — а чому б ні? Якщо є що показати, то будь ласка. Авторитет є авторитет. — В Росію з «Сеньйором» поїдете? — Ми готуємо російську версію вистави, а можливо, будемо в Росії грати й українською. На фоні дружби двох культур України та Росії це виглядатиме пристойно. Мені здається, успіх це матиме, бо ми на нього й сподівалися. — А як щодо «Роксолани»? — В жовтні чекайте продовження — «Роксолана-2». Буде набагато цікавіше й динамічніше, оскільки ми намагалися врахувати всі свої попередні недоліки. Покажуть скорочену російську телеверсію. Мені здається, глибока роль матері, яка переживає трагічну загибель сина, знайде відгук у серцях багатьох глядачів. Постановник Анатолій Хостікоєв після вистави виглядав щасливою людиною, хоча й дуже стомленою. — Класно у нас з родичами вийшло! Мені самому подобається. Знаєте, мене лають, пишуть всіляке, але я зробив таку штуку, проти якої нічого не можна сказати — як у боксерів, я розкрився. Дивіться, ось моя дружина, син, перша дружина — я намагався бути щирим і відвертим з глядачем. Я зробив відкритий хід, навіть навмисно у афіші писав — кум, дружина, донька. Але мені потрібно було також зробити виставу. І здається, більше вдалося, аніж не вдалося. Сам процес створення «Сеньйора» був цікавим, але й складним. У цій великій родині дуже різні стосунки — ми і сварилися, і ледь не билися, я ставав на коліна, просячи продовжувати працювати над нею, сам відмовлявся продовжувати. І тепер, коли родичі зрозуміли, що у цьому є сенс — не можна викреслювати якісь періоди життя, вони ж були прожиті. Так, трапляється, що сім’я розпадається. Я вирішив зібрати цих людей, оскільки у них є імунітет, почуття родини. Всі, кому я пропонував, погодились.
