Цей випадок стався у Мирогощі Дубенського району. В оселю одного з місцевих жителів зайшли дві жінки. З порогу незнайомки ошелешили господаря повідомленням, що шукають саме його, назвали чоловіка на ім’я та сказали, що хочуть зробити пожертву на сільську церкву. Господар, не підозрюючи нічого лихого, запросив гостей в дім, щоб там вислухати. Жінки сказали, що їдуть з Казахстану в Німеччину, і у них виникла проблема.
— Ми веземо з собою купу золота. А виявляється, через кордон його перевозити не дозволяється, — заявила господарю одна з жінок. — Тепер ми у розпачі, не знаємо, що й робити. Жінки торохтіли, як сороки, перебиваючи одна одну. Розказували, що вже знайшли покупця на кілограм золота, мовляв, зараз поїдуть до нього торгуватися. — Але ж у нас того золота не один кілограм ще є, а десятки, — зізнались чоловіку. — Щоб добро не пропадало, ми вирішили зробити добре діло: віддати частину на пожертву для церкви. Звісно, жаль з золотом так просто розпрощатись. Дайте нам за нього хоча б символічну суму грошей, щоб рахувалося, що ми не зовсім задарма вам золото віддали. Жінки показали господарю оселі купу золотих виробів з бирками — 22 каблучки, вагою 110 грамів. Чоловік, не роздумуючи, дістав зі схованки 7060 гривень і віддав їх чужинкам. Дав би ще, та у домі грошей більше не було. Ті взяли гроші й пішли з хати. Чоловік, залишившись наодинці, поступово почав приходити до тями. За хвилин десять «пелена» гіпнозу спала з його очей. Він почав придивлятися до «золотих каблучок», і зрозумів, що купив не золото, а... біжутерія. Звернувся за допомогою у міліцію. Тепер правоохоронці займаються пошуком «добродійок-жертводавців». Обом на вигляд років по двадцять, одна з них має азіатську зовнішність. До речі, за аналогічним сценарієм із золотом шахрайки-азіатки спрацювали восени 2008 року в селі М’ятин Рівненського району, залишивши одній з жінок «золото» з бирками, яке також «не могли перевезти» через кордон. Тоді шахрайок розшукати не вдалося, отож не виключено, що вони знову з’явились на Рівненщині.
