Якщо при слові «дача» у вас починає частіше битися серце, а при вигляді задоволеного сусіда, котрий ледве волочить власноруч вирощений урожай, у вас з’являються елементи заздрості — ця стаття написана спеціально для вас. Для тих, хто з певних міркувань вирішив стати власником заміської нерухомості.
Обираємо місце Звичайно, якщо ви проживаєте у Рівному, бажано, щоб ваша майбутня фазенда розміщувалася неподалік. Тож обирайте серед основних дачних масивів, розташованих навколо міста: Новоукраїнський (близько 20 кілометрів від обласного центру), Кам’яногірський (30-35 кілометрів), Новоставівський (близько 30 кілометрів) і майже поряд з Рівним знаходиться Городищенський масив. Наступним кроком у поступальному русі до поставленої мети має бути визначення, для яких потреб ви купуєте дачу. Адже якщо ви плануєте займатися садівництвом-городництвом, то особливу увагу потрібно звернути на якість землі присадибної ділянки. Якщо ж ви збираєтесь на дачі відпочивати, бажано, щоб неподалік розміщувалися ліс, річка чи ставок. Варто зауважити, що з усіх благ цивілізації на дачних масивах є лише електроенергія. Ні централізованого водопостачання, ні каналізації, ні газу на дачних масивах немає. Тому якщо ви бажаєте, щоб ваш заміський будиночок був обладнаний усім необхідним, доведеться поцікавитися видами і цінами автономних постачальних чи опалювальних систем.
Інформація Інформацію про дачі, що продаються, можна одержати кількома способами. Найперше — з газетних оголошень, в яких ви знайдете чимало дачних пропозицій. По-друге — в окремих агентствах нерухомості, оскільки далеко не всі з них займаються дачною нерухомістю. І нарешті — можна зорієнтуватися на місцевості, звернувшись до того садового товариства, на території якого ви бажаєте придбати дачу.
Садові товариства Врешті я так і вчинила й зустрілась з головою правління одного з кращих за відгуками громадськості садового товариства «Західне» (Новоукраїнський масив) В’ячеславом Поліщуком. Згідно з чинним законодавством, займатися садівництвом і городництвом в Україні можна лише колективно, тобто перебуваючи членом одного з садових товариств. Таких колективних садівників-городників у нас в області нараховується близько 50 тисяч. Щоб придбати земельну ділянку чи будиночок, потрібно спершу стати членом садового товариства. Для цього необхідно бути громадянином України, визнавати статут товариства, сплатити одноразовий вступний внесок і щорічно членські внески. У товаристві «Західне» вступний внесок становить 70 гривень, членський — 12 гривень на рік, в інших товариствах ціни подібні. Цікаво, що на Рівенщині членські внески найнижчі в державі. Наприклад, у Київській області вони становлять 87 гривень на рік, в Одеській — 102 гривні, в Донецькій — 150 гривень на рік. У садовому товаристві вам не лише нададуть інформацію про ділянки й будинки, що продаються, але й допоможуть перевірити й оформити усі необхідні документи. Також повідомлять про наявність у попереднього власника будиночка, котрий ви збираєтеся придбати, боргів за електроенергію, різноманітних фінансових претензій. Навіть проконсультують щодо ваших майбутніх сусідів, які, як відомо, можуть прикрасити відпочинок, а можуть його безнадійно зіпсувати.
Дачники За радянських часів безкоштовно отримати земельну ділянку до шести соток для садівництва-городництва можна було на багатьох підприємствах, в установах і організаціях, написавши відповідну заяву. На сьогодні 90% від усіх дачників — пенсіонери, 1% — нові українці. Перші займаються вирощуванням різноманітних овочів, доглядають садки, розводять бджіл. Інколи на не вельми хороших болотистих ґрунтах досягають чудових результатів: наприклад, вирощують виноград з трикілограмовими гронами, котрий дасть фору будь-якому кримському. Нечисленна, але великогонорова частина дачного населення надає перевагу відпочинку. В їхніх маєтках можна побачити кількаповерхові палаци з басейнами та вишуканими газонами. Особливі цінителі прекрасного навіть возять гальку з побережжя Юрмали. «Нові» наймають людей для охорони й догляду своїх помешкань, садівників для вирощування газонів, які вимагають значно більшої уваги й коштів, ніж звичайна городина. Хоча окремі відомі й поважні люди люблять самі покопатися в землі. Так, кажуть, активним дачником є Роман Василишин. Окрема частина дачного населення залишається на дачах зимувати. Комусь немає де жити, хтось — охороняє майно. Адже проблема крадіжок на дачах стає особливо актуальною восени-взимку, коли більша частина дачників надовго від’їжджає до міста. Звичайно, можна організувати цілорічну охорону, але не всі дачники готові за неї платити. Дачне поселення не має юридичного статусу населеного пункту. Фактично він є, а «де-юре» його немає з усіма відповідними наслідками — відсутністю медичного обслуговування, відділку міліції. До дачних масивів прикріплені дільничні інспектори найближчих сіл, але їхніх зусиль не вистачає. Тому з настанням зими кожний бореться з крадіями як може. Хтось вивозить все цінне, хтось навіть залишає на столі пляшку горілки з запискою-проханням до ймовірних непроханих гостей пити й нічого не ламати. Інколи, «невчасно» приїхавши, господарі застають у своїх ліжках бомжів, котрі мирно в них зимують. Час від часу злодіїв ловлять, але жодного впливу на загальну тенденцію ці поодинокі випадки не мають. Жителі навколишніх сіл, котрі не мають можливості заробити іншим чином, свого ремесла не залишають і, за словами самих дачників, поки економічна ситуація в державі не покращиться, нічого з ними не вдієш.
Ціни Що стосується земельних ділянок, то згідно з постановою Кабміну від 1992 року, приватизація земельних ділянок до 12 соток проводиться безкоштовно. Проте вже станом на 1 січня 1999 року приватизація землі обходилася в 45 гривень — вартість оформлення необхідних документів, нині — близько 300 гривень. Згідно із положеннями Земельного кодексу до 1 січня 2005 року в державі не повинно залишитися землі, котра перебуває у користуванні — вона має бути або у власності, або в оренді. Тож усім, хто користується плодами неприватизованих земельних ділянок, а таких близько 50% від усіх дачників, ще належить зіткнутися з паперовою тяганиною, пов’язаною з отриманням державного акта на земельну ділянку. Земельну ділянку можна також і придбати за орієнтовною ціною 100 гривень за одну сотку. Щодо дачних будинків, то за останні два роки ціни на них зросли приблизно на 40%, хоча пропозиція дач перевищує попит. Найбільшим попитом користуються недорогі будинки. На сьогодні придбати дачу можна від 500 у. о. Щоправда, така дешева нерухомість буде відповідною ціні — малесенькою чи недобудованою. Двоповерхову цегляну дачу можна купити за 3,5-4 тисячі у. о. В середньому ціна на дачі коливається від 1,5 до 8 тисяч умовних одиниць, залежно від того, в якому дачному масиві розташований будинок, його якісних показників та якості землі біля нього, наявності неподалік лісу, річки чи озера. Елітні будинки коштують десятки тисяч доларів, проте ті, хто можуть заплатити чималі гроші, найчастіше надають перевагу власному будівництву, коли можна втілити в життя всі свої уявлення про ідеальний будинок. Тим паче, що для спорудження дачі не потрібно затверджувати документацію в управлінні архітектури — будуй, що фантазія підкаже. Щоправда, з подорожчанням будматеріалів, нині дач будується менше ніж раніше, в масивах стоїть багато незавершених будівництв.
Оформлення документів Щоб не бути ошуканим при купівлі дачі варто звернути увагу на особливості оформлення документів. Про це розповів Сергій Подолін, директор агентства нерухомості «Кадет СВС», одного з небагатьох у Рівному, котрі займаються дачами. Якщо ви бажаєте придбати дачу із неприватизованою земельною ділянкою, тобто тією, котра перебуває у власності того чи іншого садового товариства, спочатку потрібно в цьому товаристві взяти довідку про членство продавця у ньому. На основі цієї довідки та вашої заяви в обласному Бюро технічної інвентаризації (БТІ) вам підготують технічну документацію на будинок — техпаспорт будинку та свідоцтво на право власності. Коштує ця послуга — 100-200 гривень, залежно від площі будинку. Потім право власності потрібно також завірити у сільській раді. За нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу сплачується держмито у розмірі 1%, таку ж суму необхідно перерахувати до Пенсійного фонду. Також оплачується робота нотаріуса. Якщо земля приватизована — складається додаткова угода купівлі-продажу земельної ділянки. Перед цим проводиться оцінка землі, котру можуть здійснити спеціалізовані організації, які мають відповідні ліценції. Коштують їхні послуги в середньому 85 гривень. Найлегший спосіб придбати дачу — звернутися до спеціалізованого агентства, яке і потрібний будиночок підшукає, і документи допоможе оформити. Проте якщо ви обмежені в засобах, можна ризикнути і здійснити купівлю самостійно. Щоб вас не ошукали — корисними будуть поради спеціаліста: 1. Оформляти необхідні для купівлі дачі документи можуть лише районні нотаріуси, тобто ті, котрі мають ліцензію на роботу в тому районі, на території якого розташована дача. 2. Перед тим, як купувати дачу, варто дізнатися, чи не перебуває вона у заставі, оскільки банки надають грошові кредити під заставу дач. Допомогти вам зможе нотаріус, замовивши витяг з Реєстру заборони продажу нерухомості. 3. При купівлі дачі перевірте, чи є у продавця документ, що підтверджує його право власності на нерухомість. Таким документом може бути свідоцтво на право власності, завірене сільською радою, договір купівлі-продажу, якщо дача продається не вперше, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, договір міни, зареєстрований в обласному БТІ. Також у продавця має бути технічний паспорт будинку з печаткою обласного БТІ.
