Ліквідаційну комісію не впустили

— Як вимагала від нас обласна державна адміністрація, цієї весни ми за свої кошти засіяли усі наші поля. Коли про це дізналися у Міністерстві аграрної політики, позакривали рахунки підприємства. Ми не могли нарахувати заробітну плату, сплатити податки із зарплати. Залишили у міністерстві лише один рахунок, доступ до якого має член ліквідаційної комісії. У зв’язку з цим ми написали у ліквідаційну комісію лист, в якому повідомили, що кошти на рахунок ми пересилатимемо, але нехай вони платять податки.
Замість відповіді з Києва приїхав голова ліквідаційної комісії, представники міністерства й аудиторської фірми намагалися вилучити усі наші документи. Ми не дали, бо у повноваження ліквідаційної комісії не входить втручання у фінансову діяльність підприємства, яке перебуває у процесі реорганізації. З тієї ж причини не можуть втручатися аудитори. Нині ми підпорядковані не Міністерству аграрної політики, а комісії з реорганізації. Кияни поїхали до Дубна і написали у міліцію заяву, що ми не пускаємо їх до приміщень. Але міліція не приїхала: голова ліквідаційної комісії не мала документів на право власності на наше підприємство. Представники міністерства поїхали, але заявили, що все одно керуватимуть нами з Києва.
Нині становище підприємства погане, його передають у власність ДП “Конярство України”, яке відоме тим, що має одну з найбільших заборгованостей з податків та відрахувань у Пенсійний фонд. Та й яке ми конярство? У нас коней, може, з 20, натомість багато свиней і корів. А головне — 13 тисяч гектарів нерозпайованої землі. Саме через неї Мирогощанський іподром і хочуть всіма способами знищити, аби землю можна було продати через аукціон.