Мешканка Корця Тетяна одержала листа від свого чоловіка, в якому він повідомляв, що їде на заробітки, попереджав, що його довго не буде в рідних краях, а ще — погрожував, що ніколи не дасть розлучення. Між тим жінка добре знала, що розлучення їй ні до чого, бо коханий давно мертвий, а могила його — зовсім поряд, у… дровітні. Інша ж корчанка цими днями з подивом спостерігала за своїм сином: 24-річний Володимир раптово змінився — то перебував у жахливій депресії, то кілька днів поспіль пиячив. Його щось турбувало. Якось, побачивши на вулиці міліціонера, Володимир злякано сахнувся вбік, він боявся зустрічі з людьми в погонах.
…Молода сімейна пара Володимир та Тетяна Кравчуки оселилися на вулиці Гарбарській у Корці в будинку, який здав у піднайм хазяїн, а сам поїхав з міста. Невдовзі квартиранти дали притулок куму-тезці Володимиру Яготіну, який на той час (після сварки зі своїми рідними) фактично став бездомним. — Живи поки в нас, місця всім вистачить, — запропонував йому жалісливий Володимир. У чоловіків було багато спільного: вони товаришували з дитинства, разом ходили в дитсадок, у школу, а потім навчались у ПТУ. Отож Володимир охоче пристав на пропозицію свого кума і оселився з ними. Шукати нове житло не поспішав. А навіщо? З друзями ж затишніше: і погодують, і горілкою почастують, і поговорити завжди є з ким… 11 березня цього року куми вирішили влаштувати невеличку вечірку, на яку запросили сусідку — тезку господині Тетяну. Однієї пляшки горілки компанії видалося мало. Повторили. Раптово між хазяями виникла сварка — Володимир дорікнув дружині, що та невчасно подає їжу на стіл, і взагалі погано і несмачно готує. — Якби ти, як інші чоловіки, заробляв більше, нам не довелося б голодувати! — вибухнула Таня. У відповідь на це чоловік дав їй ляпаса і запропонував поговорити в сусідній кімнаті. Вийшли. Розмова між подружжям була бурхливою: вирішили розлучатись. — Скільки він буде знущатися з дружини? Треба його вбити! — Хто першим вимовив у той вечір цей страшний «вирок», слідчі з’ясовували тривалий час. Сусідка їм заявляла, що ідея вбити кума належить Володимиру Яготіну, той стверджує, що ініціатор — сусідка: якби не спровокувала його на злочин і першою не розпочала вбивати друга, він би цього не зробив. Коли після розмови з дружиною господар повернувся на кухню і сів на стілець, до нього ззаду підійшла сусідка, поклала руки на плечі, а потім зненацька ножем полоснула по горлу. Підбіг «квартирант» і всадив чоловіку ніж у живіт — по саму рукоятку. Той не очікував підлості від людини, якій повністю довіряв, а тому опору не чинив. І одержав ще кілька ударів ножем. — Не вбивайте чоловіка, облиште його! — закричала Тетяна і спробувала відтягнути убивцю від свого Володимира. Під час цього вовтузіння в Яготіна випав з рук ніж, отож поранений спробував врятуватися втечею, але раптово знесилено впав на вулиці. — Принеси ніж, швидко! — наказав Тетяні Яготін, який сів на кума зверху. І коли жінка принесла ніж, він підняв за волосся голову друга дитинства і перерізав йому горло. Ще теплий труп затягнув у сарай, а сам повернувся в будинок і наказав обом жінкам вимити підлогу і спалити паспорт вбитого. Ті так і зробили. Дружина загиблого згодом скаже, що підкорялась вказівкам із страху, бо бачила, як друзі розправились із чоловіком, і боялась, що і її позбудуться, бо стала небажаним свідком. Потім Яготін у сараї викопав яму, поклав туди небіжчика, кинув ніж, засипав «могилу» і замаскував шматками цегли. Володимир ще з тиждень пожив у вдови. Він придумав хитромудрий хід: написати Тані лист від чоловіка — мовляв, «чекай, рідна, повернуся не швидко, поїхав заробляти для тебе і дочки грошики спершу в Київ, а потім — у Росію, заміж ні за кого не виходь, а на те, що дам розлучення — навіть і не сподівайся». Таня показала лист сусідам і в такий спосіб пояснила зникнення чоловіка. А незабаром разом із дочкою повернулася до батьків, пояснивши це тим, що одній, без чоловіка, жити в чужому будинку... непристойно. Тим часом балакуча сусідка розповіла про те, що сталося, своїм дружкам. Ті довго мовчали, але незабаром містом поповзли чутки про вбивство на Гарбарській. — Лише в травні оперативники із Корецького райвідділу міліції одержали оперативну інформацію про те, що на вулиці Гарбарській закопали тіло. Володимира затримали, допитали, і він розповів такі подробиці, які міг знати тільки вбивця, — повідомив старший прокурор відділу прокуратури Рівенської області Микола Якимчук. — Коли ми приїхали на місце, де стався злочин, то знайшли не тільки вбитого, але й ніж. Судові експерти нарахували на тілі Володимира вісім ножових поранень. На лаву підсудних за скоєння вбивства Володимира потрапили і сусідка, і його товариш. Під час слухання справи Яготін визнав свою провину, а Тетяна намагалась переконати учасників процесу, що до вбивства непричетна, а згодна нести покарання лише за те, що приховала злочин, про який знала від правоохоронців. — Колегія апеляційного суду області під головуванням Сергія Баглика оголосила вирок: Володимира Яготіна та Тетяну Бойко визнати винними у скоєнні навмисного вбивства та позбавити обох волі на 13 років кожного, — повідомив «РВ» прокурор відділу прокуратури Рівенської області Юрій Філіпюк, який був державним обвинувачем на процесі.
