Література крізь роки

Відоме серед рівненських поціновувачів мистецтва літературне об'єднання "Поетарх" відсвяткувало тридцятиріччя. Саме стільки часу тут виховують молодих людей, які намагаються реалізуватися через поезію або прозу. "Поетарх" — це ледь не сімейний клуб, де є принаймні один спільний інтерес — література. Звісно, не всі вихованці "Поетарха" за 30 років стали професійними письменниками. Але те, що це освічені люди, які досі люблять книги, — мабуть, не посперечаєшся.

Вечір, який присвятили ювілею об'єднання, назвали просто — "Синім по білому", хоча, мабуть, нинішні автори вже не пишуть ручкою у блокноті. Керівник народного літоб'єдна­ння Тетяна Горбукова розповідала присутнім про ті 30 літературних років. "Поетарх" виховав п'ять членів Національної спілки письменників, багато "поетархівців" стали учасниками всеукраїнських семінарів молодих літераторів у містах України (Ялта, Коктебель, Ірпінь, Вінниця). Палацівське літературне об'єднання багато разів ставало лауреатом і володарем гран-прі всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Молоді поети і прозаїки й понині друкуються у спеціалізованих літературних журналах "Дніпро" (Київ), "Отражение" (Донецьк), "Шухляда", "Погорина" (Рівне), в альманасі "Наше коло", а також у місцевих періодичних виданнях. Хоча багато вихованців "Поетарха" вже мають і власні видання. Зокрема, з допомогою Палацу дітей та молоді та Національної спілки письменників Рівненщини за 30 років видали 36 книг молодих авторів. Багато випускників НЛО "Поетарх" ПДМ працюють журналістами, редакторами, викладачами у навчальних закладах міста. Нині "Поетарх" щомісяця проводить літературні кафе на базі ПДМ, творчі вечори, зустрічі з літераторами Рівненщини, Тернополя та Луцька. Тут відбуваються презентації книг молодих авторів, які потім виступають у навчальних закладах і бібліотеках міста. Тетяна Горбукова згадує, що об'єднання починалося як клуб любителів поезії, тому його учасники більше обговорювали твори відомих і визнаних поетів, аніж писали самі: — А вже потім ми почали представляти власні твори, і досі наші діти постійно приносять щось своє. Тому у нас багато членів письменницької Спілки, багато виданих книжок.