Людська природа, можливо, підкоряється таким же непорушним законам, як і природа в цілому, вважає журнал The New Scientist. Стверджувати це із впевненістю не можна хоча б тому, що далеко не всім сподобається ідея якоїсь «керованості», окрім людської волі. Однак багаторічні спостереження і дослідження підводять саме до такого висновку.
У статті перелічуються п’ять законів людської природи, які найбільше проявили себе. Закон Паркінсона, сформульований у 1955 році, пояснює, чому роботи в нас завжди непочатий край: ”Будь-яка робота збільшується в обсязі, щоб заповнити ввесь відпущений на неї час». Автор закону — держслужбовець і історик Сіріл Норткот Паркінсон — підкріпив свої висновки статистикою. Пізніше цю ідею підтвердили математики. Крім того, Паркінсон стверджував, що кількість часу, витрачена в організації на обговорення питання, обернено пропорційна його важливості, а також вирахував, що комісія чисельністю 19,9-22,4 особи (десяті частки вказують часткову присутність, тобто тих, хто посидів і пішов) стає повністю непрацездатною. ”Синдром студента” — звичка братися за роботу лише в останній момент перед терміном здачі. Деякі спеціалісти з менеджменту рекомендують не виділяти багато часу на конкретні проекти, тому що працівники все одно будуть відкладати початок роботи до останнього. Автор статті радить правильно розраховувати час за жартівливим законом Хофштадтера: «Робота завжди забирає більше часу, ніж ви розраховуєте, навіть якщо брати до уваги закон Хофштадтера». Принцип Парето в загальному вигляді формулюється як «20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль — лише 20% результату». Це співвідношення діє в багатьох сферах. Так, у більшості країн 80% майна належить 20% населення, у більшості систем 80% подій викликають 20% можливих причин. Приватні компанії часто використовують принцип Парето як основний: наприклад, вирішують взяти на себе найважливіші 20% роботи, щоб одержати 80% від усієї винагороди, відзначається в статті. Гіпотеза Брюса Салема говорить, що інженерна освіта — добрий грунт для переконання, що світ створений Богом. Ця гіпотеза так і не доведена, але дослідники Дієго Гамбетта і Стеффен Херцог продемонстрували, що особи з інженерною освітою частіше схильні до релігійності, ніж випускники інших вузів. Відправною точкою для вчених стало спостереження, що інженери переважають в ісламських екстремістських організаціях, пише газета. Закон Мейс-Гарро стосується сприятливих прогнозів футурологів. Якщо футуролог обіцяє швидкі дива науки і техніки, вказуючи конкретну дату, то, скоріше за все, ця дата припадає на очікувані останні роки його життя: коли йому буде років 70. Так що точкою Мейс-Гарро називають найпізнішу дату передбачуваного здійснення прогнозу при житті футуролога.
