Еротичні танці, сцена групового зґвалтування, безліч гострих словечок — такого Рівненський театр ляльок, мабуть, не бачив ніколи. Натомість все це — сцени з нового проекту театру, який вперше за десятиліття вирішив поставити виставу для дорослих.
Головним призначили білоруського режисера Дмитра Нуянзіна, а за основу взяли популярний у театральному світі бродвейський мюзикл "Людина з Ла Манчі" за твором Сервантеса. Ще задовго до початку репетицій режисер анонсував — вистава буде нестандартною. Поки публіка шукає свої місця, дія на сцені вже триває — актори перегукуються, штовхаються, грають на гітарі. Раптом звучить голос у мікрофон, який попереджає "людей з нестійкою психікою", що у виставі задіяно багато різких гучних звуків. А режисер ще у фойє просить вахтерів не пускати до зали глядачів з дітьми. Усе тому, що від твору, який вивчають у восьмому класі, майже нічого не залишилось. "Людина з Ла Манчі" — доросла, розрахована на масового театрального глядача вистава. Постановник наситив п'єсу динамікою та характерними для сучасного театру шоу-ефектами — гучна музика та груповий спів, дим, зміна декорацій під час дії тощо. Власне, сам сюжет дозволяє це робити — історію Дон Кіхота розігрує Лялькар, який через звинувачення інквізиції опинився у в'язниці (реальна історія Сервантеса), а виконавцями ролей є в'язні. Події змінюються настільки швидко, що глядачу з тих 2,5 годин немає коли стомитись. Режисер каже, що зважаючи на такий темпоритм, актори після першої години постановки починають стомлюватись, адже вони звикли працювати насамперед на 45-хвилинних дитячих виставах. А інша проблема — зайнятість у постановці двох акторів із "старшого брата" — музично-драматичного театру. Річ у тім, що Андрій Куделя та Станіслав Лозовський нині зайняті у підготовці масштабної 4-годинної постановки Олександра Дзекуна "Ревізор". У ляльковому театрі ці актори ключові — Куделя грає Лялькаря і Дон Кіхота, а Лозовський — в'язничного авторитета. А тому показувати "Людину з Ла Манчі" лялькарі можуть тоді, коли провідні виконавці не зайняті репетиціями у драмтеатрі. А оскільки прем'єра "Ревізора" запланована на 25 жовтня, протягом цього місяця показів "Людини…" не буде. Постановку покажуть ще раз — 28 вересня, а головні надії режисер Нуянзін та "продюсер", директор театру ляльок Володимир Данилюк, покладають на листопад-грудень. А надії насамперед на те, що доросла публіка піде на цю виставу. Дмитро Нуянзін наголошує, що вистава повинна створюватись так, як того вимагає публіка: — Деякі режисери забувають, що державні театри існують за гроші платників податків. Театральний проект повинен бути саме таким, щоб продавалися квитки, порожніх місць не було і т.д. Якщо глядач не йде на виставу, вона стає "мертвою". Ми сподіваємось, що з нашою "Людиною" цього не буде. Я попросив керівництво театру випустити спеціальні запрошення, вже зробили футболки, навіть магнітики. У подальших планах — випуск дисків з піснями з нашої постановки. Наприклад, придбає людина чотири квитки у касі (по 20 гривень) — отримає в подарунок диск.
