Це сталося тиждень тому поблизу села Ясениничі за п’ять кілометрів від Рівного. Повішеного побачили люди, які працювали на буряковому полі. Поруч стояло авто з відчиненими дверима. Жодних записок, а також слідів насильства на місці не виявили. Як наслідок — смерть підприємця з Рівного, скоріше за все, таки визнають самогубством. Хоча вдова загиблого Людмила Медінкова вважає інакше...
— Я досі не можу повірити, що Василя вже немає, а тим більше визнати, що він міг накласти на себе руки, адже мав сильний характер, був спокійним і врівноваженим та ніколи не опускав рук у разі якихось проблем чи негараздів. Починав працювати простим водієм в управлінні військового будівництва, що біля авторемонтного заводу. Згодом став механіком, головним механіком, а потім вирішив відкрити власну справу. Все давалося з трудом. Щоб розкрутити фірму, продали будинок в Антополі та квартиру, для закупівлі будівельної техніки брав кредити в банках. Спершу якось виходило з тим бізнесом, а два роки тому, коли почалася криза, замовлень поменшало, все важче було зводити кінці з кінцями. Я йому не раз радила не затягувати з боргами, а продати техніку, щоб їх погасити. А він все заспокоював, що до цього ще не дійшло, бо йому винні набагато більше — мовляв, за виконані роботи фірмі «Владні» заборгували понад мільйон гривень. І сподівався, що ці гроші повернуть, а тоді й він зможе сповна віддати свої борги — і банкам, і людям… То нехай хоча б зараз ті, хто заборгував Василю, повернуть гроші. Бо як бути далі — я не уявляю, донька тільки дев’ятий клас закінчила, наш будинок під заставою в банку, на що тепер жити і куди подітися… Нещодавно в чоловіка стався мікроінсульт, він три тижні пролежав у центральній міській лікарні. А перед тим ушкодив ліве плече — посковзнувся і впав, злазячи з трактора. То ще й у гіпсі ходив. Минулого тижня він був вже вдома, але ще рахувався на лікарняному, бо продовжував приймати ліки, а лівою рукою ще майже не володів, не міг вгору підняти. Йому навіть сказали півроку за кермо не сідати, а тому якщо треба було кудись під’їхати, то машиною керував наш племінник Діма… Минулого вівторка о пів на дев’яту вечора він повечеряв, випив ліки, а потім каже, що товариш з Вінниці приїхав і йому треба з ним переговорити. По дорозі ще планував заїхати на фірму, бо забув там мобільний, а ще купити якусь пластмасову деталь до ванни. Діма хотів його відвезти куди треба, але поки виключав комп’ютер, чоловік вискочив з хати зі словами «Люсік, я ненадовго», сів за кермо і поїхав. Оскільки його довго не було і я не могла до нього додзвонитися, цілу ніч сиділа на телефоні, обдзвонила всі лікарні, а в середу зранку була вже у міськвідділі міліції на вул. Пушкіна і написала заяву про зникнення. Як з’ясувалося згодом, на роботу за мобільним чоловік так і не заїжджав, а той товариш з Вінниці сказав у міліції, що з чоловіком зустрічався ще вдень, а другий раз, ввечері, мовляв, вже ні… Сказали, що Василь висів у зашморгу на дереві, в посадці біля Ясенинич, а його машина «Тойота Камрі» стояла відчиненою поряд, жодних записок не було. Як він там опинився, звідки взявся шнурок, якого ні вдома, ні в авто не було, і як з хворою рукою міг залізти на дерево, зав’язати петлю? Тому й не вірю, що «сам». Та й ніхто, хто його добре знав, не вірить, кажуть, «допомогли»…
Довідка РВ Приватна фірма «Владні», якою керував Василь Медінков, вже давно має фінансові проблеми. І хоч її бухгалтер Людмила Слободенюк цей факт заперечує, доступна електронна база судових рішень доводить протилежне, рівненську ПФ «Владні» в ній довго шукати не треба. Зокрема, кожен може дізнатися, що, скажімо, у вересні минулого року Господарський суд Рівненської області присудив стягнути з ПФ «Владні», що знаходиться у Рівному на вул. Білій, на користь львівського приватного підприємства «Львів-Металбуд» заборгованості загалом майже на півмільйона гривень.
